Рішення Росії про зупинення дії зернової угоди посилює занепокоєння щодо глобального постачання продовольства. Також це крок до ще більшого посилення напруженості у регіоні.

Читайте також Стратегії безпеки: як уникнути ризиків під час торгів на біржі

Росія продовжує маніпулювати зерном

За словами речника російського тирана та президента Володимира Путіна Дмитра Пєскова, певні домовленості чорноморських угод, які мають відношення до Росії, не вдалося виконати. Він наголосив, що російська сторона готова відновити співпрацю у рамках цієї угоди, якщо виконують вище згадані умови.

Проте він не вказав, про що саме йдеться. Крім того, Пєсков заявив, що остаточне рішення стосовно участі у зерновій угоді ухвалили до нової атаки на Кримський міст, який незаконно побудував агресор.

Закриття цього коридору прямо торкнеться ключових бенефіціарів від купівлі українського зерна. Серед них такі країни:

  • Китай;
  • Іспанія;
  • Єгипет.

Реакція України

Перш за все Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за дорученням президента Володимира Зеленського провів термінові консультації з партнерами в ООН. Головне питання – наступні кроки після виходу Росії з зернової угоди.

Росія ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку. Ми робимо все, аби зберегти зерновий коридор,
написав український дипломат у твіттері.

Кулеба також у коментарі CBS Mornings додав, що Росія поступово "вбивала зернову угоду від одного подовження до іншого". Крім того, він очікує на зростання вартості зернових культур на глобальному рівні, але найперші наслідки відчують країни Африки та Азії.

Президент України Володимир Зеленський у розмові з африканськими журналістами повідомив, що офіційна Москва порушила домовленості, які укладала з ООН та Туреччиною.

Ба більше, він доручив МЗС з'ясувати, чи готові в ООН та Туреччині продовжувати співпрацю з Україною щодо експорту зерна. За його словами, власники суден готові й надалі працювати, якщо Україна та Туреччина готові їх відпускати та пропускати відповідно, пише BBC Україна.

Що відбувається на ринку

Згідно з даними Wall Street Journal, бушель пшениці підскочив у ціні відразу на 3,4% після заяви речника Кремля. На момент створення цього матеріалу, вартість пшениці коливається на рівні 667 доларів за бушель. Зростання оцінюють майже на 2%, за даними Bloomberg. Щодо інших культур, то динаміка на ринку така:

  • Кукурудза зросла в ціні на 2,77% до 520 доларів за бушель;
  • Тоді як різні види сої подорожчали на 0,93% – 1,54%.

Також видання CNBC повідомляє, що вартість пшениці, кукурудзи та сої стрімко виросла у перший день тижня. Зокрема, пшениця подорожчала на 3% до 689,25 долара за бушель, досягнувши пікового рівня з 28 червня. Проте ціна все-таки нижче максимального значення, якого вона досягла у травні 2022 року. Тоді бушель пшениці коштував понад 1177 доларів.