Що пішло те так у планах ЄС

Один із найамбітніших санкційних задумів фактично зайшов у глухий кут, а в деталях спробували розібралися в Euronews.

Першу перешкоду створила сама Урсула фон дер Ляєн, яка під час презентації заявила, що нові обмеження запроваджуватимуть у координації з країнами G7. Тож Брюссель фактично поставив себе в залежність від рішення партнерів, на яке не мав вирішального впливу, зокрема через політику адміністрації Дональда Трампа.

Уже згодом Єврокомісія змінила свою позицію, наголосивши, що підтримка G7 не є обов'язковою умовою. Окрім того, надзвичайно важливим кроком вважали забезпечення підтримки з боку Великої Британії – провідної країни у сфері страхування P&I для суден.

Проте наприкінці лютого США та Ізраїль атакували Іран, а рух Ормузькою протокою фактично зупинився. Тож ідея заборони морських послуг уже не здавалася такою привабливою, а ринкові потрясіння лише посилили позиції її противників.

Google Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
  • Греція та Мальта заявили, що без підтримки G7 не погодяться на нові обмеження, попередивши про втрати для європейського судноплавства та перехід російського нафтового експорту до конкурентів із Китаю й Індії.
  • Кіпр також поділяв цю позицію, однак зберігав нейтралітет через період свого головування в Раді ЄС.

На закритих переговорах так званий середземноморський дует дав зрозуміти, що може вдатися навіть до права вето, і цю загрозу партнери сприйняли серйозно. Під час ухвалення 20-го пакета санкцій ініціативу схвалили лише в принципі, а її запровадження відклали на невизначений термін.

Остаточно про заборону забули протягом підготовки 21-го пакета санкцій. Представляючи його в червні, Урсула фон дер Ляєн навіть не згадала цю ідею, натомість знову зосередилася на ціновій стелі для російської нафти – механізмі, від якого ще кілька місяців тому фактично намагалася відмовитися. Натомість на саміті G7 у Франції це питання взагалі не порушували.

Нагадаємо, саме грецькі компанії входять до списку тих, хто найбільше заробив на транспортуванні російської нафти за останні три роки, і йдеться про щонайменше 3,8 мільярда доларів.