Москва не може втримати "фінансовий фасад"
Поточна динаміка свідчить про дедалі більші труднощі влади щодо утримання стабільності на валютному ринку. Деталі розповіли в українській Службі зовнішньої розвідки у п'ятницю, 3 липня.
Дивіться також Найбільший банк Росії забив на сполох через проблеми своїх великих клієнтів
Одним із чинників стало скорочення щоденних валютних інтервенцій центробанку. За десять днів їх обсяги зменшили на 34,5% – зі 105,1 до 68,8 мільйона доларів, що додатково посилило тиск. На цьому тлі більшість російських аналітиків очікує подальшого ослаблення рубля. За їхніми прогнозами:
- у липні курс долара перебуватиме в діапазоні 77 – 78 рублів;
- а до кінця року може зрости до 80 – 85 рублів.
По-перше, через ситуацію на нафтовому ринку, де навіть еталонна Brent значно подешевшала на тлі режиму перемир'я США з Іраном. Натомість російська Urals, яка й без того торгується зі значним санкційним дисконтом, опустилася до 60,11 долара. Для бюджету країни агресорки, що значною мірою залежить від вуглеводневих доходів, це означає "діру, яку треба чимось затикати".
По-друге, погіршилися настрої на фінансових ринках. Зокрема, 22 червня індекс Московської біржі за день обвалився на 4,23%, а вже 26 червня утримувався поблизу мінімумів із березня 2023 року. Тож інвестори й бізнес активно конвертували кошти в іноземну валюту.
По-третє, ринок очікує на рішення щодо подальшої політики Кремля. З 1 липня завершилося призупинення валютних операцій у межах бюджетного правила, однак Москва досі не оголосила, як діятиме далі. Водночас мінфін уже опрацьовує зниження базової ціни відсікання на нафту з 2027 року, що ринок сприймає як сигнал про можливе скорочення валютної підтримки.
Отже, російська влада опинилася перед непростим вибором:
- слабший рубль допомагає частково компенсувати бюджетні втрати від дешевшої нафти, однак водночас посилює інфляційний тиск і здорожчує імпорт;
- натомість активніша підтримка національної валюти вимагатиме більших витрат валютних резервів, які потрібні для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, через погіршення ситуації у банківському секторі фінустанови країни-агресорки почали скорочувати кредитні ліміти, а населення дедалі частіше обирає готівкові розрахунки.