Першою під удар потрапила шведська компанія H&M, яка у 2020 році відмовилася співпрацювати з фабриками виробництва одягу, які розташовані в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.
Варте уваги Війна ставок: 12-секундний ролик робота Софії продали на аукціоні за 700 мільйонів доларів
Запекле протистояння
Керівництво компанії ухвалило це рішення після заяв ЗМІ та правозахисних організацій щодо дискримінації уйгурів та примусову працю.
Через бойкот продукцію шведського гіганта вилучили з всіх основних платформ електронної комерції. В тому числі йдеться й про платформи, які належать корпорації Alibaba:
- JD.com,
- Pinduoduo
- Taobao.
Проте, користувачі соцмережі Weibo на цьому не зупинилися. Їхніми новими цілями стали компанії Nike, New Balance, Adidas та Burberry. Китайські знаменитості теж почали розривати рекламні контракти з всесвітньо відомими брендами.
Державні ЗМІ Китаю підтримують негативну реакцію проти іменитих брендів в соцмережі.
Лого H&M / Фото unsplash
Позиції H&M та Nike на китайському ринку
Ринок Китаю є третім по величині для шведської компанії після США та Німеччини. У Китаї компанія володіє 520 магазинами. У 2019 році дохід H&M в Китаї сягнув позначки в 1,4 мільярда доларів.
Nike знаходиться у схожій ситуації, оскільки Китай теж входить до трійки ринків збуту після Північної Європи та регіону EMEA (Європа, Близький Схід та Африка). Спортивний бренд має 7 тисяч магазинів у Піднебесній. За 2020 рік американська компанія заробила у Китаї 6,7 мільярда доларів.
Корпорації уже отримали перший фідбек у контексті скандалу. За даними видання Forbes, акції Nike, які активно зростали протягом останнього року, впали відразу на 6%, тоді як акції H&M впали на 4%. Наразі важко оцінити, наскільки масштабними будуть наслідки для компаній.
Цікаво Китайці на Tesla та нова економічна наддержава: що прогнозує Ілон Маск
Лого Nike / Фото unsplash
Передумови та санкційні війни
Цього року США, Канада, Велика Британія, країни Європейського Союзу запровадили санкції проти низки китайських чиновників за порушення прав людини в регіоні Сіньцзян.
Китай теж ввів санкційні обмеження проти європейських можновладців, назвавши табори в Сіньцзяні об'єктами "перевиховання", головною метою яких є боротьба з тероризмом.
Пекін офіційно заперечує усі звинувачення.