2 
Як Кремль закриває бюджетну діру
Формально йдеться про звичайне розміщення державного боргу, однак фактично цей механізм дозволяє створювати нові гроші. Деталі розповіли в Службі зовнішньої розвідки України 28 липня.
Мінфін країни-агресорки випускає боргові папери, держбанки їх купують, а регулятор підтримує додатковими ресурсами. Утім, така модель фінансування війни має серйозні побічні наслідки:
- залежність економіки від друкування рублів;
- а також зростання інфляційних ризиків.
Станом на 1 липня російські фінустанови тримали держоблігації на 248,1 мільярда доларів, тобто орієнтовно 9% активів усього банківського сектору. Однак мінфін зареєстрував ще два випуски ОФЗ-флоатерів: на 6,4 мільярда доларів (погашення у 2037 році) та 12,8 мільярда доларів (у 2042 році).
Причиною називають стрімке зростання дефіциту бюджету. За перше півріччя 2026 року він сягнув майже 77 мільярдів доларів, насамперед через рекордні військові витрати. Водночас додаткові видатки на фінансування армії можуть перевищити запланований рівень ще на 51,3 – 64,1 мільярда доларів, частину яких Кремль розраховує покрити якраз коштом нових запозичень.
Перехід до примусового залучення ресурсів держбанків не розв'язує проблему дефіциту, а лише приховує її. Фактично Кремль дедалі більше фінансує війну коштом емісійного ресурсу, а не ринкових грошей,
– підсумували в СЗРУ.
Нагадаємо, Росія також почала активно розпродавати золото зі своїх резервів. Лише за перше півріччя 2026 року центробанк скоротив запас дорогоцінного металу на 43,5 тонни – рекордними темпами щонайменше за останню чверть століття. Отримані кошти (а це близько 5,6 мільярда доларів) нібито спрямували на покриття бюджетного дефіциту та фінансування військових видатків.