Як рішення НБУ пояснює експерт
Віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов натомість пояснив, що нова купюра є насамперед адаптацією готівкового обігу до змін, які вже відбулися в економіці, зокрема зростання доходів і цін.
Експерт закликав не плутати цей крок НБУ із додатковою емісією. "Дві банкноти по тисячі гривень і одна у 2 тисячі гривень – це однакова сума грошей. Змінилася кількість купюр, а не грошей", – зазначив він. Інфляційні ризики ж виникають саме тоді, коли кількість грошей зростає швидше, аніж обсяг товарів і послуг.
По-друге, новий найбільший номінал фактично повертається до історично звичного діапазону в близько 40 – 60 доларів:
- у 1996 році 100 гривень за тодішнього курсу відповідали приблизно 57 доларам;
- у 2019 році 1 тисяча гривень – орієнтовно 40 доларам;
- у 2026 році 2 тисячі гривень – трохи більше ніж 44 долари (за умовного курсу по 45 гривень за долар).
Ба більше, обсяг готівки в обігу вже перевищив 970 мільярдів гривень, а на банкноти номіналом 1 тисячу гривень припадає понад 55% цієї суми.
Сергій Мамедов
Віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління "Глобус Банку"
Коли понад половину всієї суми готівки формує одна найбільша банкнота, це означає, що вона працює майже на межі свого функціоналу. Економіка фактично переросла банкнотний ряд, сформований сім років тому.
Ще одним аргументом банкір назвав зменшення витрат на обслуговування паперових грошей, зокрема їх виготовлення, транспортування, інкасацію, зберігання та навіть утилізацію. І хоча безготівкові платежі в Україні активно розвиваються, проблеми можуть виникати під час відключень електроенергії тощо.
Зрештою, стабільність гривні залежатиме не від номіналу найбільшої банкноти, а від рівня інфляції, стану економіки, збалансованості бюджету, ритмічності міжнародної допомоги, обсягу валютних резервів та монетарної політики НБУ.
Нагадаємо, за прогнозом експерта, курс долара коливатиметься в серпні в межах 44,7 – 45,7 гривні, тоді як для євро це 51 – 52,5 гривні.