Чому Чорногорія не друкує власну валюту
Таке рішення є унікальним в Європі й стало наслідком цілої низки історичних подій у країні, пише DW.
У 1999 році влада Чорногорії, яка тоді була у складі Югославії, вирішила відмовитися від динара через високу інфляцію та фінансову нестабільність.
Згодом за національну валюту країна почала використовувати німецьку марку, яка на той момент була однією з найстабільніших валют Європи, узгодивши це питання з Берліном.
Коли у 2002 році Німеччина перейшла на євро, Чорногорія автоматично замінила марки на євро та зробила його єдиним законним платіжним засобом.
У чому головний парадокс
Однак річ у тім, що Чорногорія поки не входить до складу ЄС. У 2010 році вона отримала офіційний статус кандидата та веде переговори про вступ до блоку.
Формально країни-кандидати повинні спочатку стати членами ЄС, виконати усі вимоги, а вже потім офіційно переходити на євро.
До того ж Чорногорія не має жодних прав країни єврозони:
- не бере участі у формуванні монетарної політики ЄЦБ;
- не друкує власні банкноти євро;
- та не має представників у керівних органах Європейського центрального банку.
Однак Європейський центробанк не заперечує у використанні євро у країні. Він пояснює, що євро є міжнародною валютою, яку можуть вільно купувати й використовувати як громадяни, так і компанії чи навіть держави.
Чи друкуватимуть національні гроші
Уряд Чорногорії вважає, що повернення до власної валюти було б економічно недоцільним.
Оскільки країна прагне в ЄС, введення нової валюти, а потім повторний перехід на євро лише створить додаткові витрати, фінансову нестабільність і не принесе жодної практичної користі.
Водночас у Європі є держави, які також користуються євро, але мають спеціальні угоди з ЄС. Серед них Андорра, Монако, Сан-Марино та Ватикан. Однак, на відміну від Чорногорії, їхній статус врегульований окремими міжнародними договорами.


