Навіщо зберігати гроші у різних валютах
Диверсифікація заощаджень означає, що всі кошти не зберігаються в одному активі або валюті. Такий підхід дає змогу зменшити ризик ситуації, коли падіння вартості однієї валюти суттєво впливає на купівельну спроможність усіх накопичень, розповідають у Національному банку України.
Для українця логічним може бути поєднання гривні, долара та євро, однак універсальної пропорції для всіх не існує. Структуру заощаджень варто прив'язувати до того, у якій валюті людина планує витрачати гроші.
Зверніть увагу! Наприклад, кошти, які знадобляться найближчими місяцями для повсякденних витрат в Україні, немає сенсу повністю переводити в іноземну валюту. Гривня залишається основною валютою розрахунків усередині країни, а короткострокові заощадження можна зберігати у гривневих інструментах, якщо їхня дохідність компенсує інфляційні ризики.
Водночас частину довгострокових накопичень можна тримати в доларах та євро. Це дозволяє зменшити залежність усього портфеля від зміни курсу гривні.
НБУ прямо зазначає, що його монетарна політика спрямована, зокрема, на забезпечення привабливості гривневих заощаджень та підтримання реальних процентних ставок за строковими гривневими інструментами. Таким чином, зберігати гроші лише у валюті також не обов'язково є найвигіднішою стратегією.
Вибір між доларом та євро також залежить від майбутніх потреб. Якщо людина планує навчання, подорож, переїзд або велику покупку в країнах єврозони, частину коштів доцільніше накопичувати саме в євро. Якщо ж основна мета – довгострокове збереження валютної частини капіталу, можна розглядати поєднання кількох іноземних валют.
Як правильно розподілити заощадження між гривнею, доларом і євро
Одного правильного співвідношення між валютами не існує. Воно залежить від доходів людини, її фінансової подушки, майбутніх витрат та готовності до валютних коливань.
Умовно заощадження можна розділити на три частини. Гривнева частина може використовуватися для фінансової подушки та витрат в Україні, тоді як доларова та єврова частини можуть виконувати роль довгострокового валютного резерву.
Важливо! При цьому не варто регулярно купувати валюту на всі доступні кошти лише через побоювання майбутнього падіння гривні. Якщо людина переводить усі заощадження в іноземну валюту, вона також бере на себе валютний ризик – наприклад, через зміну співвідношення долара та євро або зміцнення гривні.
Окремо слід враховувати, де саме зберігається валюта. Це може бути готівка, валютний рахунок, депозит або інший фінансовий інструмент. Вони мають різну ліквідність, дохідність та рівень ризику.
НБУ дозволяє населенню купувати готівкову іноземну валюту в банках та небанківських фінансових установах. Безготівкову валюту також можна купувати онлайн через банківські застосунки; для купівлі безготівкової валюти без підстав та зобов'язань НБУ встановлює щомісячний ліміт у 50 тисяч гривень в еквіваленті. Окремо передбачена можливість купівлі до 200 тисяч гривень в еквіваленті на місяць із подальшим розміщенням валюти на безвідкличному депозиті строком від трьох місяців.
Цікаво! Водночас для заощаджень важлива не лише сама валюта, а й те, коли та для чого людина планує витратити гроші. Якщо майбутні витрати будуть у гривні, повна конвертація накопичень у долари чи євро може створити додаткові витрати на зворотний обмін.
Тому практичний підхід полягає у поєднанні валют: частину коштів тримати у гривні для поточних потреб та інструментів із гривневою дохідністю, а частину – в іноземній валюті як захист від курсових ризиків. При цьому регулярно переглядати структуру заощаджень варто відповідно до зміни фінансових цілей, а не намагатися вгадати найкращий момент для купівлі чи продажу валюти.
Нещодавно ми розповідали, що для багатьох українців іноземна валюта давно стала звичним способом зберігання частини заощаджень, а євро – одним із найпопулярніших варіантів. Саме тому будь-які новини про можливі зміни в обігу традиційно привертають особливу увагу.