Шахраї виходять на новий рівень: як тепер виманюють гроші в українців
Шахрайські схеми в усьому світі стають дедалі складнішими й технологічнішими. Зловмисники дедалі більше поєднують психологічний тиск із викраденням цифрової ідентичності, шкідливим програмним забезпеченням та можливостями ШІ.
Які шахрайські схеми "набирають обертів"
Україна не стала винятком: протягом останніх місяців випадки обману з використанням нових цифрових інструментів лише почастішали. Важливі деталі в коментарі 24 Каналу пояснила заступниця голови правління "Глобус Банку" Анна Довгальська.
- По-перше, викрадення телеграм-акаунтів
Користувачеві надсилають повідомлення нібито від знайомого з проханням проголосувати в конкурсі, активувати безплатну преміумпідписку тощо. Після переходу на сторонню сторінку чи повторної авторизації зловмисники отримують доступ до профілю й можуть звертатися вже до контактів жертви.
- По-друге, кредитори, що обіцяють "гроші за 5 хвилин"
Після реклами в соцмережах людину переводять у телеграм або вайбер, показують підроблені документи та під приводом перевірки просять паспортні дані, селфі тощо. Так шахраї можуть сформувати цифрове досьє "клієнта" й надалі використовувати його, зокрема для спроб оформити кредит від його імені.
- По-третє, фейкові вакансії
Аферисти також можуть маскуватися під IT-компанії чи міжнародні стартапи й імітувати повноцінний відбір – від співбесіди до офера. Однак на етапі "онбордингу" кандидата просять оплатити корпоративне програмне забезпечення, доступ до внутрішньої системи чи інші нібито робочі послуги, після чого він ризикує втратити кошти або ж розкрити свої платіжні дані.
- По-четверте, NFC-Relay-атаки
Жертву можуть переконати встановити сторонній APK-файл під виглядом банківського чи державного мобільного застосунку, а потім – прикласти платіжний засіб до смартфона та ввести конфіденційні дані. Так зловмисники намагаються дистанційно проводити операції без фізичного доступу до картки.
Окрема загроза – це банківські трояни, що поширюють у вигляді APK-файлів. Їх маскують під програми для отримання державних виплат, пошуку роботи, оновлення банківських сервісів, різноманітні корисні застосунки або надсилають разом із повідомленнями на кшталт "Привіт, це ти на фото?"
- По-п'яте, обхід ідентифікації за допомогою дипфейків
За допомогою штучного інтелекту підробляють фото чи відео людини та намагаються пройти з ними біометричну перевірку, відкрити рахунок або підтвердити окремі дії. Причому ризик таких схем зростає разом із якістю генеративних технологій.
- По-шосте, шахрайство на маркетплейсах
Покупцям і продавцям надсилають фальшиві посилання нібито для оплати, підтвердження замовлення чи оформлення доставки, які ведуть на сторінки для викрадення карткових даних або одноразових кодів. Такі атаки дедалі частіше автоматизують за допомогою ботів, готових сценаріїв і масових розсилок.
Нагадаємо, фінансові піраміди, які в багатьох досі асоціюються з 1990-ми, також все ще існують, набувши сучаснішого вигляду. Один із прикладів – псевдоінвестиційні спільноти, де людям спершу демонструють фейкові прибутки та заохочують вкладати дедалі більші суми, однак наприкінці вивести кошти не вдасться.