Що відбувається на валютному ринку Росії
Економіст Олег Пендзин в ексклюзивному коментарі 24 Каналу заявив, що це наслідок ухвалення рішення Міністерства фінансів США про накладання санкцій на Московську міжбанківську валютну біржу і заборона операцій Національним кліринговим центром та Національним розрахунковим депозитарієм.
Варте уваги Фальшиві гривні: серед яких купюр найчастіше трапляються підробки
Експерт наголосив, що, по суті, від нормального котирування долара в межах звичайної інфраструктури фінансового ринку, росіян відрізали США, а те, що зараз робить Ельвіра Набіуліна (очільниця російського центробанку – 24 Канал) – це скоріше відповідь і пошук варіантів для того, аби якимось чином налагодити ситуацію з обміном валют в країні.
На сьогодні Московська міжбанківська валютна біржа на 70% своїх операцій проводить конвертацію по юаню, розповів український економіст. Це означає, що зараз активно відбувається юанізація російської економіки.
Олег Пендзин
Економіст
Потрібно пам'ятати, що на відміну від долара та євро, юань не є вільноконвертованою валютою, а будь-яка серйозна операція з юанем потребує індивідуальної ліцензії Народного банку Китаю, що як правило, є надзвичайно складним процесом у контексті китайської бюрократії.
За словами Олега Пендзина, наразі Ельвіра Набіуліна активно шукає механізми, щоб якимось чином зняти гостроту питання з обміном долара на російському ринку.
Що варто знати про позабіржову торгівлю в Росії
Як працює інфраструктура фінансового ринку: існує велика кількість продавців та покупців, які мають перетнутися на якомусь загальному майданчику, аби сформувати справедливий курс валют, а хтось має гарантувати справедливість проведення розрахунків. Цим і займалася Міжбанківська валютна біржа. Проте тепер росіяни вимушені торгувати валютою по-іншому.
Олег Пендзин
Економіст
Для прикладу, я – банк і в мене є клієнт, який отримав валюту по експорту. Мені цю валюту потрібно продати за дорученням клієнта. Куди я її можу продати? Якогось централізованого місця, де можна це все купити й продати, немає. Тому я дзвоню до кількох своїх колег і питаю, чи потрібен їм долар, а вони відповідають по якому курсу готові проводити угоду, наприклад, 85 рублів за долар. Я звертаюся до клієнта, повідомляючи умови, а той відповідає, якщо немає іншого варіанту, то продавайте.
Олег Пендзин підсумував, що це призвело до того, що на ринку у Росії виник дуже серйозний спред – різниця між найкращими цінами купівлі та продажу активу в один і той же момент часу: щоб купити долар, вони витрачають десь 110 – 112 рублів, а коли продають, то їм пропонують 80 – 90 рублів.
Тож чим складніша система фінансової інфраструктури, тим вищий спред між покупкою та продажем. Економіст наголосив, що справедливе формування ціни на валюту говорить про те, що спред має бути мінімальним, буквально копійки. Цей показник не може бути на рівні 10 – 12 рублів, а у Росії так відбувається.
Загалом експерт зауважив, що позабіржовий ринок, власне, і страждає від того, що там немає великого попиту і великої пропозиції. Це так звані випадкові угоди, що повністю нівелюють механізм справедливого утворення курсу валют.