Згідно з заявою російського Міністерства фінансів, вже на наступному тижні оголосять про відновлення купівлі іноземної валюти. Нагадаємо, що цей процес зупинили у січні 2022 року. По суті це рішення ухвалили за місяць до початку повномасштабного нападу Росії на Україну.
Актуально Які бульбашки з'являються на фінансових ринках: причини та потенційні наслідки
Чому це можливо
Одна з головних причин, яка сприяє планам росіян щодо валюти та резервів, – зростання доходів від експорту нафти. Ці кошти допомагають стабілізувати фінансову ситуацію держави-агресорки. Зусилля західної коаліції – США та ЄС – стосовно зменшення обсягів фінансових надходжень для Кремля.
Вибір офіційної Москви зупинився на юанях.За розрахунками Bloomberg, у травні 2023 року Росія зможе придбати китайську валюту, яку можна оцінити у 200 мільйонів доларів на місяць. Додамо, що юань – це головний актив, який Росія все ще може використовувати для транзакцій, які пов'язані з фондом так званого "національного добробуту" зі 154 мільярдами доларів.
Чого чекають на ринку нафти у травні
Нагадаємо, що у травні набуде чинності останнє рішення ОПЕК+ про скорочення обсягів видобування нафти на 1,16 мільйона барелів на день. Цей план буде чинним до кінця 2023 року. У компанії Rapidan Energy Group тоді заявили, що нафтовий картель пішов на такий крок, оскільки не хоче знову пережити 2008 рік.
Згідно з The Telegraph, від цього Росія лише виграє. Для прикладу, зростання ціни на нафту на 10 доларів принесе Кремлю додаткові 27 мільярдів доларів у 2023 році. Автор звіту про санкції проти агресора для Центру досліджень економічної політики Бенджамін Хільгеншток так прокоментував цю ситуацію:
Кожне подорожчання сирої нафти на 1 долар збільшує російський виторг від експорту сировини орієнтовно на 2,7 мільярда доларів на рік.
Нагадаємо, що все ще діють нафтові санкції проти Росії. Часткове ембарго від ЄС та цінова стеля на рівні 60 доларів за барель від країн G7 набули чинності 5 грудня 2022 року. Натомість гранична межа для продажу російських нафтопродуктів вступила в дію у лютому цього року.
Також варто зазначити, що країни колективного Заходу вирішили не знижувати цінову стелю. Головні аргументи – ефективність поточної цінової межі та прагнення не нашкодити ринку.