24 Канал поговорив із колишнім очільником НАК "Нафтогаз" Андрієм Коболєвим про вплив Росії на енергетичний сектор Європи до 24 лютого 2022 року, зміни після початку повномасштабної агресії проти України та ефективність санкційної політики Заходу.

Зверніть увагу Боротьба Безоса та Маска за космос триває: як на амбіціях мільярдерів може заробити кожен

Росію десятиліттями вважали одним із головних і найнадійніших партнерів Європи на енергетичному ринку. Як можна описати рівень впливу Росії на цей сектор до 24 лютого?

До 24 лютого 2022 року (початок повномасштабної війни Росії проти України – 24 Канал) росіяни тримали в страху левову частину Європи. Цей страх вони будували на кількох газових війнах. Наприклад, свого часу відносно успішні атаки росіяни провели в першу чергу проти України. Вони пробували застосувати газову зброю проти Польщі, відмовляючись виконувати контрактні зобов'язання.

З власного досвіду скажу, що Захід був впевненим, що відмова росіян постачати газ до Європи загрожує їм глобальною гуманітарною катастрофою. Коли я зустрічався з європейськими колегами, то бачив цей страх в їхніх очах. Треба визнати, що росіяни дуже сильні у пропаганді, яку ведуть комплексно.

Не треба далеко ходити, згадайте відомих рупорів російської ідеології в Україні: псевдоекспертів, депутатів, які регулярно ходили на ефіри та розповідали, що "без газу ми всі помремо", "газ – це найголовніше, що є в людей". А насправді газ – це всього-на-всього один з важливих компонентів побутового комфорту. Без нього ще ніхто не помер.


Як Росія впливала на енергетичний ринок Європи / Фото – Shutterstock

Велика війна та удари по енергетичній системі України підтвердили ще раз те, що "святе місце пустим не буває". Не буде газу – буде щось інше. Не буде електрики – будуть батареї. Варіантів може бути безліч. Європейці довго не хотіли визнавати, що вони можуть жити без росіян.

І тут є ще одна причина. Вони всі знають, що разом з російським газом, як правило, пропонуються різні вигідні комерційні умови, які дають тому, хто цей газ купує чи перепродає, можливість для більш ефективної конкуренції з іншими гравцями ринку.

Це нечесний прибуток. Зараз говорю навіть не про корупцію, не про крадіжки. Кажу про можливість заробляти більше, ніж купуючи газ на глобальному ринку. А росіяни, як правило, пропонують цікаві умови в обмін на політичну лояльність.

Чи можна навести в приклад те, як діяла Німеччина останні десятиліття? Тому що ця країна була одним із головних імпортерів російського газу в Європі. Відповідно, саме німецькі компанії дуже гучно виступали проти будь-якої енергетичної санкційної політики в сторону Росії?

Німеччина була одним з головних апологетів російського газового інтересу, я б так сказав. Це пояснюється тим, що росіяни змогли побудувати в Німеччині велику кількість зв'язків, які давали німецькому бізнесу конкурентну перевагу у порівнянні з усіма іншими країнами.

Наприклад, візьмімо відому німецьку компанію BASS, яка, використовуючи напрочуд привабливі контракти на російський газ, стала виробником різних продуктів хімічної промисловості, базою чи сировиною для яких є метан. Те саме можна сказати про німецьких енергетичних трейдерів. Так само можна сказати про німецький комунальний сектор.

Фактично росіяни створили в Німеччині цілу культуру того, що російський газ – це один з базових елементів конкурентності та комфортного заробітку німецької економіки. І цілком природно, що на цьому фоні в Німеччині сформувався цілий кластер бізнесменів, які заробляли на росіянах. Ці бізнесмени підтримували певних політиків, які стали рупором російської пропаганди.

Згадайте, наприклад, німецький футбольний клуб "Шальке", який довго спонсорував "Газпром". Всюди на іграх команди висіли логотипи "Газпрому". Це ж все так само впливає на глядачів.


"Газпром" був спонсором ФК "Шальке" / Фото – соцмережі ФК "Шальке" (2019 рік)

Насправді війна в Україні не стала якимось переломним моментом в головах та поглядах німецького бізнесу.

Ескалація, з їхньої точки зору, в енергетичному сегменті відбулася після підриву "Північних потоків". Ось тоді німці почали думати по-іншому. У їхніх головах, як і у всіх європейців, відбулася кардинальна зміна і виникло питання: "А що ж тепер робити?". І на момент підриву цих потоків німці були в розпачі.

До цього вони вірили, що газовий зашморг Росії зняти неможливо. Що без нього вони всі помруть. Але цей розпач вони поступово вилікували тим, що знайшли альтернативу, як і Україна у 2014 році.

До 2022 року, коли ми їм казали, чому не купуємо російський газ, вони наважувалися в приватних розмовах відповідати таким чином: "Ні, ну ви ж розумієте, що ви там якось купуєте російський газ через Європу".

Натомість я казав: "Ні, хлопці, це не так". Є дуже прості критерії для того, щоб зрозуміти, купує країна російський газ чи ні. Йдеться про те, чи може Росія тій чи іншій країні повністю перекрити. Якщо не може, то ви не купуєте російський газ і крапка. Тепер німці самі говорять, що вони незалежні, коли їх запитаєш: "Як ви там без російського газу?"

Як взагалі проходив процес перевірки даних, які надавала Росія. У ЗМІ повідомляли, наприклад, що німці навіть не перевіряли дані, які надавав "Газпром"?

Є такий російський вірш, перепрошую за його цитування. Закінчується він: "ах, обмануть меня не трудно, я сам обманываться рад".

"Газпром" робив багато економічних кроків в бік німецького бізнесу, німецьких політиків, той же пан Шредер (німецький політик, ексканцлер країни – 24 Канал) заробив, думаю, на "Газпромі" багато десятків, а може й сотень мільйонів доларів. Ці заяви, що "приспали нашу пильність", – це брехня. Їм так просто було комфортно. От і все.

Чи можна зараз в історичній ретроспективі стверджувати, що для Росії вплив на енергетичний ринок Європи був одним з інструментів мінімізації потенційної допомоги Україні вже після нападу повномасштабного?

Після повномасштабного нападу росіяни зробили шалену помилку. Вона є продуктом відомого феномену: всі, хто займається пропагандою і читає про це, знають, що дуже важливо не стати її заручником і не почати в неї вірити. Якщо ти кожного дня протягом 20 років всім говориш, що без нашої енергії Європа помре, то ти починаєш сам в це вірити.

Вони самі вірили у свої заяви. І вони вирішили скористатися цією зброєю та натиснули на кнопку. Вони підірвали "Північні потоки", сподіваючись, що Європа почне мерзнути.

Там же одна нитка залишилась ціла, якщо я правильно пам'ятаю. Тобто в них були варіанти, яким чином повернутися до цього. Росіяни планували дочекатися, коли Європа прийде до них і почне благати: "Дайте нам газ". Тоді б Кремль сказав: "Ви зупиніть допомогу Україні, а ми вам дамо газ".

Цей план виявився неадекватним. Тому що Європа пішла в інше місце, купила газ, і ніхто до них не прийшов. Думаю, що це персональний черговий прорахунок Путіна.

Як ви вважаєте, це і був ключовий фактор, який не дозволив затягнути цей енергетичний зашморг? Чи ще були якісь причини й помилки Росії?

Багато було помилок Росії. Я думаю, що ще однією помилкою шаленої Росії було те, що вони не очікували, який спротив буде давати Україна. Він здивував росіян в поганому сенсі, і в хорошому для нас. Йдеться про дії як на фронті, так і в глобальному інформаційному полі. Тобто вони розраховували на ситуацію, думаю, схожу з Кримом – що все більш-менш тихо, вони зайдуть, заберуть, і вже потім після бійки кулаками не махають. Цього не сталося.

Тому я ставлю український спротив на фронті як головний фактор успіху. Далі вже інформаційні та економічні речі стали можливими. Я думаю, що наші успіхи в цьому сенсі дали надію європейцям. Це показало їм, що Росія не є дуже сильним і страшним опонентом, як вважали до цього. Вони зрозуміли, що все набагато простіше.


Як Росія впливала на енергетичний ринок Європи / Фото – Shutterstock

Війна проти України – це далеко не перша війна в Росії після розпаду Радянського Союзу. До цього було дві війни в Грузії, дві війни в Чечні, була Молдова з Придністров'ям, анексія Криму. Крім того, прогриміла історія зі Скрипалями та використанням хімічної зброї на території Європи. Тобто росіяни робили все, щоб розхитати стабільність, безпековий сектор Європи, енергетичний сектор, використовували пропаганду знову ж таки. Чому усі ці події не відігравали ніякої ролі й не впливали на рішення європейських політиків до 24 лютого?

Треба розуміти, що в європейському суспільстві та в західному суспільстві все-таки домінує принцип презумпції невинуватості. Це означає, що доведення провини будь-якої особи займає відносно суттєвий проміжок часу. Цей принцип насправді треба поважати, адже це є важливим компонентом будь-якого адекватного суспільства і правової держави. Також важливо пам'ятати, що Росія ще з радянських часів вживила у мізки європейців величезну кількість міфів.

Наприклад, щодо атомної енергетики, що без російських енергоносіїв світ помре, що Росія це якась велика, чудова загадкова країна, що росіяни не хочуть війни й так далі. Це ж все частина масштабної пропаганди, яку поширювали в Європі. Тому це все можливо перебороти лише довго та ефективно доводячи іншу сторону історії, розповідаючи інші наративи.