Що відомо про російський приарктичний сектор?

Колись, як відомо, арктичний сектор контролювали голова Морської колегії Росії Микола Патрушев та його син Андрій Патрушев. Проте зараз ситуація змінилась, повідомляє 24 Канал з посиланням на "Укрінформ".

Читайте також У світі може виникнути новий лідер: ця країна скуповує золоті родовища

Наразі приарктичні запаси ділять між собою:

  • перший заступник керівника Адміністрації президента Росії Сергій Кірієнко – увесь процес відбувається через "Росатом", таким чином урядовець, фактично, здійснює контроль Північного морського шляху;
  • президент державного нафтового підприємства "Роснефть" Ігор Сєчін – саме ця компанія контролює суднобудівельний завод "Звезда" у Приморському краї (це підприємство, фактично, є монополістом з виробництва криголамів);
  • а також – очільник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.

Він (Дмітрієв – 24 Канал) намагається перехопити контроль над цінними родовищами рідкісноземельних елементів. Позиціонує себе як ключовий гравець, розкручуючи проєкти на кшталт Арктичного інвестиційного фонду. За цим стоїть задача – спробувати якнайдорожче "продати" Арктику іноземним інвесторам,
– наголосило джерело у розвідці.

Потрібно розуміти, що Росія наразі намагається встановити юридичний і фактичний контроль над Північним морським шляхом. Це і не дивно, адже саме на території Арктики, як повідомляє СЗРУ:

  • генерується приблизно 10% від ВВП Росії;
  • саме на цій території видобувається приблизно – 18% нафти;
  • а також 90% природного газу, 100% алмазів, 90% нікелю та кобальту.

Цікаво! Саме на вказаній території відбувається видобуток 60% міді Росії.

Що важливо знати про діяльність Росії у приарктичній зоні?

  • Як відомо, Кремль зараз намагається реалізувати проєкт "Північного морського шляху". Фактично, це альтернативний торговий маршрут, що з'єднує Європу та Азію через Арктику.

  • До того ж Росія намагається розвивати та використовувати свої ресурси. Йдеться саме приарктичні запаси рідкісноземельних елементів. Наразі Кремль стикається з низкою проблем у цьому секторі. Річ у тім, що, аби розвивати цю галузь, Москві потрібні фінансові ресурси, а також – технології.