Під питанням мільярд гривень: як зупинка експорту вдарила по ринку брухту в Україні
Ринок брухту чорних металів в Україні цьогоріч зіткнувся зі скороченням заготівлі та внутрішнього споживання на тлі нульової експортної квоти. Однак представники галузі вважають, що така ситуація позначається не лише на роботі підприємств.
Скільки грошей недоотримала держава
За січень – серпень обсяг податків, внесків та інших державних надходжень, які формує галузь, за модельними розрахунками міг скоротитися приблизно на мільярд гривень, або ж на 36,6% проти аналогічного періоду торік. Деталі розповів президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей, передає 24 Канал.
- Зокрема, близько 869,41 мільйона гривень, або 86,2% можливих втрат пов'язують із припиненням експорту брухту;
- ще 132,87 мільйона гривень, або 13,2% – зі скороченням реалізації сировини на внутрішньому ринку;
- решту 6,12 мільйона гривень, або 0,6% – зі зменшенням мінімальних платежів ФОПів, залучених до заготівлі.
Коли обмежували експорт, одним із головних аргументів було те, що брухт залишатиметься в Україні та працюватиме на внутрішню промисловість. Однак фактичні цифри свідчать про геть інше... Країна втрачає не лише експортний канал збуту, а й податки, робочі місця, платежі та економічну активність.
За оцінками представників галузі, одна реалізована на експорт тонна брухту могла забезпечувати близько 3 071 гривні податків, платежів та інших надходжень державі, тоді як продаж на внутрішньому ринку забезпечував лише близько 1 861 гривні.
Водночас роль у такій різниці відіграє не лише вартість самого брухту. Річ у тім, що експортна операція створює ширший економічний ланцюг, який охоплює заготівлю та перероблення сировини, використання пального, оплату праці, ремонт, комунальні витрати й навіть державні транспортні послуги.
Окрім того, УАВтормет звертає увагу й на інші економічні наслідки, як-от скорочення валютного виторгу, обороту приватного сектору та виплат населенню за зданий брухт. На думку президента організації, за нинішніх умов ключовим питанням для ринку стає вже не вибір між експортом і внутрішньою реалізацією, а запобігання подальшому скороченню самої галузі.
Нагадаємо, раніше там також повідомляли про масове закриття пунктів приймання брухту. Станом на кінець літа загалом по Україні нібито припинили роботу до 45% таких точок, тоді як у західних областях, де значна частина бізнесу історично була орієнтована на постачання до країн ЄС, – до 70%.