Як скоротився експорт та видобуток?

Через перебої потоки сирої нафти та нафтопродуктів через протоку, які до початку бойових дій становили близько 20 мільйонів барелів на добу, нині скоротилися майже до мінімуму, зазначає у своєму звіті Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).

Дивіться також Вигідно Росії та її союзникам: енергетичний стратег назвав наслідки зростання цін на нафту

За даними МЕА, через війну країни Перської затоки змушені були скоротили видобуток нафти щонайменше на 10 мільйонів барелів на добу, оскільки не можуть обійти Ормузьку протоку. Як наслідок, їхні сховища переповнені нафтою, тому видобувати нову немає можливості.

Основні втрати несуть:

  • Ірак;
  • Кувейт;
  • Катар;
  • Саудівська Аравія;
  • та ОАЕ.

У МЕА вже підрахували: тільки за березень світове постачання нафти скоротиться на 8 мільйонів барелів. Це найбільший дефіцит за всю історію спостережень.

Втрати для нафтового ринку компенсують інші держави, але лише частково. Серед них:

  • Росія;
  • Казахстан;
  • та країни поза ОПЕК+.

Якщо судноплавство через Ормузьку протоку найближчим часом не відновиться, втрати експорту нафти можуть зрости ще більше.

Зауважте! Через перебої з постачанням нафти від початку бойових дій ціни на еталонну нафту зросли приблизно на 20 доларів за барель, а на деякі нафтопродукти – ще більше. Це насамперед б'є по споживачах.

Як МЕА реагує на критичну ситуацію?

Щоб пом’якшити наслідки кризи, 11 березня країни-члени Міжнародного енергетичного агенства одностайно погодилися випустити на ринок безпрецедентні 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів, пише The Wall Street Journal.

Слід додати, що у січні світові запаси нафти оцінювали приблизно у 8,21 мільярда барелів. Вони знаходяться:

  • у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – близько половини запасів:
  • у Китаї – приблизно 15% резервів;
  • на танкерах у морі – ще близько 25% нафти;
  • а все решта – у державах поза ОЕСР.

Тому поки що поки що світові запаси нафти дозволяють компенсувати короткострокові перебої.

Однак аналітики упевнені, що використання стратегічних резервів – це лише тимчасове рішення.

Реальний вплив війни на нафтові й газові ринки залежатиме не тільки від масштабів бойових дій і пошкодження енергетичної інфраструктури, а передусім від того, як довго триватимуть перебої з судноплавством через Ормузьку протоку,
– наголошують в МЕА.

Варто знати! За прогнозами агентства, через війну в Ірані у 2026 році світове постачання нафти зросте лише на 1,1 мільйона барелів на добу, і лише зусиллями країн, які не входять до ОПЕК+.

Хто отримує вигоду від війни в Ірані?

  • Президент США Дональд Трамп заявив, що війна в Ірані може виявитися вигідною для США. За його словами, ескалація конфлікту на Близькому Сході сприяє зростанню світових цін на нафту, а це приносить значні прибутки американським енергетичним компаніям та виробникам сировини.

  • Водночас напруження в регіоні може змінити баланс на глобальному нафтовому ринку. Через скорочення видобутку у частини країн Близького Сходу попит може зрости, зокрема й на нафту з Росії, яка здатна частково компенсувати дефіцит на ринку.

  • У Тегерані вже заявили, що ціни на нафту можуть продовжити стрімко підвищуватися, якщо США та Ізраїль не припинять військові удари. За оцінками, у разі подальшої ескалації вартість бареля може піднятися навіть до 200 доларів.