Як виглядають найпоширеніші схеми шахрайства у 2026 році?
В шахрайстві все частіше використовуються персоналізовані маніпуляції. Тобто, шахраї враховують поведінку користувача і підлаштовують під це схему, розповіла 24 Каналу заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська.
Читайте також Найбільший банк Португалії закриває рахунки росіян
Нові реалії такі, що більшість шахрайських схем ґрунтуються на вправній маніпуляції свідомістю. Через стрес, поспіх, навіть через обіцянки якоїсь нечуваної вигоди. По суті зловмисники "обеззброюють" громадянина, граючи на його страхах та слабкостях. І саме така вправна "гра" блокує критичне сприйняття, даючи змогу ухвалювати емоційні рішення.
Наразі, як каже Довгальська, найпоширеніші шахрайські схеми такі:
- Дзвінок нібито від служби безпеки банку. Привід може бути різний. Наприклад, підозріла операція чи спроба зняття коштів. Також шахраї можуть пояснювати свій дзвінок необхідністю терміново захистити рахунок.
- Фішинг. Тобто, клієнту надходить повідомлення з фейковим посиланням. Воно може імітувати сторінку відомого банку, маркетплейс, державну установу. Вам пропонують ввести особисті дані у відповідні поля, наприклад, щоб отримати знижку.
- Фальшиві виплати та компенсації. Аби їх отримати, шахраї пропонують перейти за спеціальним посиланням та підтвердити карту для виплат. Саме так, аферисти і отримують доступ до особистих даних клієнта.
- Соцмережі та месенджери. Шахраї зламують сторінку людини та потім від імені цього абонента надсилають прохання терміново переказати гроші.
- SIM-swap. Шахраї "замінюють" SIM-картки, тобто, перехоплюють їх чи перевипускають. Таким чином аферисти отримують доступ до телефону до якого прив'язано інтернет-банкінг.
Яка ситуація з шахрайськими операціями з платіжними картками в Україні?
- Як показують дані НБУ, у 2025 році кількість незаконних дій і шахрайських операцій із платіжними картками скоротилася на 5%. Загалом таких було – 256 тисяч. А от сума збитків зросла майже на чверть, тобто, 24%, сягнувши – 1,4 мільярда гривень.
- Вражає середній розмір однієї незаконної операції. У 2025 році він зріс на 30%, склавши майже 5,5 тисяч гривень. Для розуміння, у 2024 році це значення було на рівні – 4,2 тисячі гривень.



