"Золоті часи" для судновласників
Заробітки судновласників перевершили навіть найсміливіші очікування, пише Bloomberg. Якщо торік середня ставка фрахту була приблизно 58 тисяч доларів на добу, то тепер супертанкери, які перевозять нафту з терміналів Саудівської Аравії в Перській затоці до Азії, заробляють понад 1,2 мільйона доларів щодня.
Водночас вартість оренди різко зросла навіть на маршрутах, що не проходять через нині небезпечну Ормузьку протоку. У такому разі добові доходи сягають приблизно двох третин зазначеної суми.
Цікаво, що рекордне подорожчання фрахту гігантів уже позначається й на суднах меншого класу. Зокрема, танкери Suezmax, здатні транспортувати до мільйона барелів нафти, приносять понад 300 тисяч доларів доходу на добу.
Великі партії, призначені для супертанкерів VLCC, тепер регулярно розподіляють між двома суднами класу Suezmax або трьома класу Aframax,
– зазначають аналітики брокерської компанії BRS.
Тож деякі призначені для перевезення нафтопродуктів, зокрема бензину та дизелю, судна почали завантажувати сиру нафту. І причина проста – за нинішніх умов це приносить більше прибутку.
Рекордні доходи позначилися й на вартості судноплавних компаній. За даними ЗМІ, минулого тижня сукупна ринкова капіталізація найбільших операторів нафтових танкерів уперше в історії перевищила 70 мільярдів доларів.
Чому це погано для споживачів
Стрімке зростання вартості морських перевезень створює додаткове фінансове навантаження для імпортерів "чорного золота". Зокрема, деяким європейським НПЗ уже пропонують сировину від місцевих постачальників зі значними ціновими надбавками. Продавці розуміють, що доставляння з віддаленіших регіонів потребуватиме ще більших витрат.
У трейдинговій компанії Trafigura Group припускають, що нинішній бум на ринку може затягнутися, адже близькосхідні виробники активно скуповують судна. Це ще один приклад того, як наслідки війни в Ірані продовжують поширюватися на світову економіку.