Європа скидає енергетичний зашморг Росії: Коболєв про конкурентів Москви та посилення санкцій

В ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу колишній очільник НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв розповів про країни, які мають всі шанси потіснити Росію з енергетичного ринку Європи, роль Саудівської Аравії та санкції проти держави-агресорки. Першу частину інтерв'ю – читайте тут.

Цікаво Як підготуватися до пенсії в Україні

Перспективні конкуренти для Росії

Європа уже почала працювати з іншими постачальниками, серед них Азербайджан, Катар тощо. На вашу думку, які ще країни мають можливість налагодити співпрацю з Європою в енергетичному секторі?

Величезний потенціал знаходиться в країнах, які були у складі СРСР, так звані азійські республіки. Окрім Азербайджану, це Туркменістан та Узбекистан. Там є Каспійський газопровід. І росіяни кістками лягають, щоб цього не сталося. Щоб не було, рано чи пізно його все одно проб'ють і побудують.

Другим дуже перспективним регіоном, я вважаю, Північну Африку. Між Європою та країнами Північної Африки вже йде велика кількість газу, але обсяги можна кардинально збільшити. Можна знайти нові цікаві поклади газу в Середземному морі поблизу Ізраїлю. Є відоме родовище Левіафан, яке розробляють. Це великі перспективи.

На мою думку, якщо росіяни не повернуться на газовий ринок ще роки 2 – 3 роки, вони його втратять повністю і принаймні на перспективу нашого з вами життя.

Роль Саудівської Аравії для енергетичних ринків та Європи

Як ви вважаєте, чи може Саудівська Аравія отримати статус Росії, як головного постачальника нафти, в такому випадку, для Європи?

Саудівській Аравії це точно вигідно, але там є своя складна політика. До прикладу, якщо приходить Саудівська Аравія, яка розуміє, що ви їхній єдиний шанс, то тоді у вас шансів на успішні переговори дуже мало.

Неправильно про щось просити Саудівську Аравію і вести перемовини, коли ця країна знаходиться в суперпозиції. Суперпозицію треба прибрати. Залишається питання: "Як це зробити?"

Повертаючись до цін на газ, на нафту, ми ж всі розуміємо, що в нас є західний світ і є економіка країн, як, наприклад, Китай. В глобальній економічній екосистемі західний світ є кінцевими споживачами великої частини, того що виробляє китайська економіка. Тобто без експорту в країни західного світу китайська економіка розвиватися нормально не зможе.

У них так само є великий внутрішній ринок. Але вони все-таки були й залишаються експортно орієнтованими. Тому що основна перспектива економічного зростання є продуктом взаємодії та експорту на Захід.

Що це означає?

Уявимо собі, що Росія перенаправила всю нафту в Китай, а Саудівська Аравія перенаправила всю нафту в Європу. Якщо подивитися на останні графіки доходів від експорту нафти Російської Федерації, то вони зрівнялися з доходами перед повномасштабною війною.

Це помилка Заходу, яка полягає в тому, що їхня цінова стеля насправді не працює, адже вони мало споживають російської нафти. Цю сировину купують інші й платять повну ціну, а потім продукти з цієї нафти продаються в Європу. Наприклад, Індія продає нафтопродукти.

Роль Саудівської Аравії на ринку нафти / Фото – Shutterstock

У цій ситуації Європа, так і весь західний світ, повинні застосувати механізм, який колись використовували, в тому числі до України. Колись європейці сказали так: "Ми вважаємо, що у вас ціна газу є політичною, а не ринковою, тому, щоб вирівняти ваші конкурентні можливості з можливостями виробників в Європі, ми запроваджуємо імпортне мито на певні види труб, яке є антисубсидійним митом".

Схожу історію повинні зробити насправді й проти подібних товарів, які йдуть з країн-посередників в країни західного світу. Порахувати, яка компонента в ціні цього товару є відображенням вартості енергоносія, купленого в Росії, і накласти імпортне мито так, щоб потім цей посередник повернувся в Москву і сказав: "Дивіться, коли я беру вашу нафту і продаю її у Велику Британію, то сплачую імпортне мито. Тому ви мені повинні продавати нафту не по 80 чи 90 доларів за барель, а, наприклад, за 30 доларів. Інакше мені це невигідно".

І, таким чином, Захід, не руйнуючи стосунки з Китаєм, Індією, іншими країнами, які до Росії близькі й купують в них товари, примушує їх в економічний спосіб зменшити ту ціну, яку вони сплачують Росії.

При цьому Росію не прибирають з глобального балансу енергоносіїв, тому що ось цього якраз європейці поки що не готові робити. Тому що Росія постачає надто багато нафти та вони вважають, що це надто ризиковано. Я з ними до кінця не згоден.

Але тут починаються ігри Саудівської Аравії. І в такій ситуації насправді можна створити певну конкуренцію між цією ідеєю й ідею збільшення постачанням нафти з Саудівської Аравії. І тоді ця історія може запрацювати.

Санкції проти Росії та що варто знати

Росія найбільше, напевно, боялась саме енергетичних санкцій. Як загалом на сьогодні можна оцінити ефективність часткового ембарго і цінової стелі?

Ембарго працює. Частково, але працює. Але, на жаль, стеля не працює. У першу чергу це стосується доходів РФ від експорту нафти.

Чи є взагалі можливість, що Захід може таки переглянути цінову стелю у сторону зниження?

Питання не в зниженні стелі. Питання в механізмі того, як ця стеля впроваджується. Без цього механізму можна поставити стелю навіть 0. Але якщо Китай каже: "Нам начхати, ми купуємо так, як ми купуємо", і аналогічно Індія каже: "Ми купуємо так, як ми купуємо", то це не працює.

Часто повідомляють, що Росія продає нафту зі знижками. Перше: про яку знижку ми можемо говорити? І друге: чи не вигідніше Китаю все-таки й тій самій Індії дотримуватися стелі, але з практичної точки зору просто будуть платити менше?

Вони насправді платять менше, наскільки мені відомо. Ця нафта є дешевою, а росіяни компенсують падіння ціни обсягом. Таким чином, вони насправді чинять тиск на інших постачальників нафти через не нафту напряму, а нафтопродукти, які постачаються Індією та Китаєм на ринки інших країн.

 

До теми! Українські економісти пояснили, які фактори дозволяють Росії продавати нафту вище цінової стелі, яку встановили на рівні 60 доларів за барель, а також оцінили ефективність нафтових санкцій та можливість їх посилення.

Які механізми Росія може використовувати для обходу санкцій?

Існує багато різних думок з цього приводу. Я знаю, що зараз активно обговорюють на Заході те, що росіяни на значну частку нафти пропонують знижку, і вона передбачає, що частина грошей залишається на рахунках певних компаній-посередників за межами Росії. Потім ці гроші використовуються для військових потреб.

Росіяни також користуються різними каналами оплат. Ці канали ловити непродуктивно і дуже неефективно. Набагато простіше накладати імпортні мита або інші податки на кінцеві продукти, які йдуть в країни Європи. І у такий спосіб через економічний стимул робити недоцільним придбання російських енергоносіїв за повну вартість.

Якщо застосовувати цей механізм, то стрибки цін на енергетичному ринку не будуть проблемою для бюджетів.

Річ у тому, що європейці почали компенсувати своїм споживачам частину вартості енергоносіїв через надто високі ціни. Це механізм захисту, який можна посилити з цих зборів, які вони можуть накладати на товари та енергоносії, якщо вони постачаються Росії в Європу. Тобто впроваджувати імпортне мито, забирати велику частину вартості та з неї видавати компенсації.

Росія буде пробувати підіймати ціну, щоби отримати максимальний з цього зиск. Європейці будуть накладати мито. Це мито буде йти в бюджет і гроші з бюджету будуть йти споживачам. Таким чином, кінцева ціна від цього не постраждає насправді. Це буде зроблено коштом росіян.

Чи ефективним буде інструмент запровадження вторинних санкцій для компаній, країн, які допомагають Росії в обході цих обмежень?

Звичайно! Я вважаю, що вторинні санкції – це якраз правильний шлях. Якщо подивитись уважно на мою пропозицію, то я говорив про фактичну модифікацію вторинних санкцій. Це просто називається не санкції, а податковий механізм.

Хто наразі здатний запровадити найефективніші вторинні санкції: США чи все-таки Європа?

Це повинні вони робити спільно. Окремо це не працює. Їм взагалі потрібна коаліція між Євросоюзом, Америкою, країнами Тихоокеанського регіону – Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія. Тобто всі країни, які не через географічне розташування, а через свою приналежність до Західного світу, сповідують західні цінності. Велика Британія, Норвегія теж туди відносяться.

Якщо всі ці країни застосовують подібний механізм, то тоді це значно вплине на шанси росіян обійти санкції. Треба розуміти, що вони все одно будуть їх обходити через Китай та Індію. Але й будуть отримувати набагато меншу ціну, ніж це є зараз.

Напад Хамас на Ізраїль сколихнув і світ, і світові ринки. Які зараз можна спрогнозувати сценарії події для енергетичних ринків з урахуванням цієї ситуації?

Думаю, що головний вплив цих подій буде мати безпековий напрямок. У питаннях енергетики важливим буде те, чи втрутяться в цю війну арабські країни, які є постачальниками енергоносіїв для західного світу.

Для нас було це було б напрочуд негативним розвитком подій. Якщо Захід почне воювати з арабськими країнами, то тоді воювати з арабськими країнами та з росіянами водночас буде набагато важче. Це не в наших інтересах.