Чому Сорос вирішив грати проти британського фунта
16 вересня 1992 року, яке увійшло в історію як "Чорна середа", Велика Британія була змушена вийти з Європейського механізму валютних курсів (ERM), пише Irf.ua. Саме ця подія стала кульмінацією масштабної ставки Джорджа Сороса та його Quantum Fund проти фунта стерлінгів.
На початку 1990-х британський уряд намагався утримувати курс фунта в межах встановленого валютного коридору. Для цього Банк Англії використовував валютні резерви та підвищував процентні ставки.
Однак економічна ситуація у країні ускладнювалася: інфляція залишалася високою, економіка сповільнювалася, а фунт, на думку частини учасників ринку, був переоціненим. Сорос дійшов висновку, що британській владі буде дедалі складніше підтримувати валютний курс.
Quantum Fund відкрив масштабну коротку позицію. Фонд позичав фунти, продавав їх, а потім розраховував викупити валюту дешевше, коли її курс впаде. Загальний обсяг таких операцій оцінювався приблизно у 10 мільярдів доларів.
Як одна ставка принесла близько мільярда доларів
16 вересня Банк Англії спробував зупинити падіння фунта. Регулятор витрачав мільярди доларів валютних резервів на підтримку національної валюти, а також двічі підвищив базову ставку – спочатку до 12%, а потім оголосив про намір підняти її до 15%.
Попри ці заходи, тиск на фунт не припинився. Зрештою британський уряд був змушений відмовитися від підтримки курсу та оголосити про вихід країни з ERM.
Після цього фунт різко подешевшав. Сорос скористався падінням валюти та викупив фунти для закриття короткої позиції вже за нижчим курсом.
За різними оцінками, операція принесла близько 1 мільярда доларів прибутку. Саме після цієї угоди Сорос отримав знамените прізвисько "людина, яка зламала Банк Англії".
Ця історія стала одним із найвідоміших прикладів заробітку на падінні активу за допомогою коротких продажів. Водночас вона продемонструвала, наскільки складно центральному банку протистояти ринку, якщо валютний курс суперечить фундаментальним економічним умовам.
До речі, Джефф Безос спрямовує свої статки далеко за межі Amazon, роблячи ставку на штучний інтелект, космічні технології, біотехнології та інші перспективні галузі. Через Bezos Expeditions мільярдер інвестує у десятки компаній, а частину капіталу вкладає у власні масштабні проєкти.