США зробили свою фінансову могутність інструментом зовнішньої політики
Напередодні міністр фінансів США Скотт Бессент виступив у Школі бізнесу Кокса SMU. Його слова там засвідчили готовність адміністрації Дональда Трампа використовувати фінансову могутність країни як інструмент зовнішньої політики.
Гроші як важіль американської політики
Вашингтон застосовує свої фінансові ресурси, аби впливати на політичні та економічні процеси в інших країнах або просувати інтереси союзників, пише за результатами зустрічі Reuters.
Я вважаю, що можу використовувати баланс США для реалізації зовнішньої політики. Тож у нас є зовнішньополітична мета – створювати союзників у Західній півкулі,
– заявив Скотт Бессент.
Посадовець навів як приклад Аргентину, зазначивши, що вважав політику уряду Хав'єра Мілея обґрунтованою. Торік США надали країні багатомільярдний пакет підтримки, аби стабілізувати песо та зміцнити позиції президента напередодні проміжних виборів.
Окрім того, Білий дім намагався впливати на політичні процеси в інших країнах Латинської Америки, розширивши американський вплив у регіоні. Щоправда, операція із захоплення колишнього лідера Венесуели Ніколаса Мадуро та інші дії США викликали критику правозахисників, які називають такий підхід імперським.
Також Бессент згадав, як США наприкінці липні приєдналися до Японії в рідкісній спільній інтервенції з купівлі єни. У такий спосіб вони намагалися не допустити, аби розпродаж японської валюти та державних облігацій позначився на світових ринках. "Тоді я мав досить чітке уявлення про те, що робитимуть японці, що Банк Японії та японські політики", – переконує чиновник.
Нагадаємо, адміністрація Трампа використовує у зовнішній політиці й інші економічні важелі, зокрема торговельні мита. Влітку нові тарифи в розмірі 10 або 12,5% поширили на товари з 60 країн, і це посилило побоювання щодо сплеску інфляції.
Тепер Вашингтон активно розширює санкції проти Ірану, натомість законопроєкт Ліндсі Грема, який передбачає жорсткіші обмеження проти Росії та мита для великих покупців її енергоносіїв, після схвалення Сенатом "застряг" у Палаті представників.