Ембарго від ЄС та цінова стеля на російську нафту на рівні 60 доларів за барель почали діяти 5 грудня 2022 року. Ці обмеження уже істотно скоротили доходи Росії від експорту сировини за кордон, а також змусили агресора шукати нові ринки.
Зверніть увагу Компанія Tesla у зоні ризику після низки провалів у 2022 році: що це означає для інвесторів
Експорт російської нафти після санкції
За даними трейдерів та постачальника даних Refinitiv Eikon, Росія все ще має можливість для продажу своєї нафти в інші країни. Для прикладу, обсяги постачання сировини з балтійських портів у першій половині січня 2023 року зросли до 3,4 мільйона барелів з 2,5 мільйона барелів за перші два тижні грудня. Головними портами для Росії стали Усть-Луга та Приморськ.
Експорт російської нафти з цих портів до Азії протягом 1 – 15 січня 2023 року виріс на 27% до 2,8 мільйона тонн. За аналогічний період у грудні цей показник дорівнював 2,2 мільйона тонн. Відтак головними ринками для держави-агресорки стали країни Латинської Америки та Азії.
Такого рівня розриву відносин між Росією та Європою на тлі повномасштабної війни проти України не фіксували навіть в епоху холодної війни. До цього саме європейські країни купували найбільше російської нафти. Серед них Німеччина, яка на початку 2023 року повідомила про досягнення повної незалежності від агресора в енергетичному секторі.
Які країни купують нафту з Росії
Головними покупцями найвідомішої марки нафти з Росії – Urals – залишаються Індія та Китай. Джерела обізнані із ситуацією на ринку додають, що завдяки новим логістичним схемам, включаючи перевезення з судна на судно та використанню танкерів VLCC, найімовірніше, сприятиме зростанню прибутковості такого експорту.
Щонайменше 4 великих китайських танкерів перевозять сиру нафту Urals до країни. Додамо, що після запровадження цінової стелі від G7 доступ Росії до вантажних послуг у цивілізованому світі обмежений. Також це стосується страхування, яке є вкрай важливим для морських перевезень.
Наприклад, за перші 15 днів січня 2023 року обсяги постачання російської нафти до Індії суднами типу Афрамакс оцінили у 1,5 мільйона тонн. За аналогічний період у грудні цей показник склав 1,7 мільйона тонн. Очікують, що шляхом прямого постачання до Китаю за цей період потрапило приблизно 200 тисяч тонн нафти.
Ще приблизно 500 тисяч тонн нафти з балтійських портів, які були завантажені під час першої половини січня, відправлять до Азії через Суецький канал, проте кінцевий пункт наразі невстановлений.