Ціна нафти перетнула "психологічну межу": ринок стає дедалі вразливішим
У середу, 9 вересня, вперше за шість тижнів ціна нафти знову подолала позначку в 100 доларів за барель. Загострення протистояння США та Ірану посилило побоювання щодо постачання з Близького Сходу, а разом із ними – ризики нового інфляційного тиску та зростання витрат на енергоносії.
Що відбувається на ринку "чорного золота"
Від початку серпня еталонна Brent подорожчала приблизно на чверть, оскільки надії на тривале врегулювання шестимісячного конфлікту між Вашингтоном і Тегераном слабшають. Тож повторний перетин "психологічної межі" в 100 доларів сигналізує про дедалі більшу вразливість світового ринку, пише Reuters.
Цього тижня на котирування вплинули також атаки хуситів на енергетичні об'єкти Саудівської Аравії, де спалахнули пожежі. Інциденти посилили побоювання, що під загрозою опиниться інфраструктура й в інших частинах регіону Перської затоки.
Інвестори на нафтовому ринку однозначно демонструють своє бачення наслідків останнього загострення на Близькому Сході. Вони голосують доларом, і це голосування чітко свідчить: якщо Ормузька протока не відкриється, а постачання нафти не відновиться без перебоїв, у найближчому майбутньому пропозиція не відповідатиме попиту.
І хоча Brent ще не повернулася до 126 доларів за барель, яких сягала раніше, тривале утримання ціни вище 100 доларів може мати наслідки далеко за межами енергосектору, як-от:
- зростання витрат на транспорт;
- подорожчання виробництва;
- посилення інфляційних ризиків;
- довше збереження високих відсоткових ставок.
Нагадаємо, за пів року війни скорочення експорту з Близького Сходу вже призвело до виснаження запасів нафти в низці ключових країн-споживачів. Особливо помітно це у США, де активно використовували стратегічний резерв, аби стримувати вплив високих цін на пальне. Нині в американських сховищах залишається близько 289,7 мільйона барелів – найменше з 1982 року.