Це критично впливає на глобальні ланцюги постачання енергоносіїв, адже через цей маршрут проходить близько 20% світового експорту нафти й великий обсяг газу, пише Reuters.
Дивіться також Іранські ракети спричинили найбільшу бізнес-кризу Перської затоки з часів пандемії, – Reuters
Що відомо про танкерний колапс?
За даними платформи MarineTraffic, щонайменше 150 танкерів, що перевозять сиру нафту та зріджений природний газ (ЗПГ), опинилися на якірних стоянках у відкрити водах Перської затоки за межами протоки Ормуз через великі ризики безпеки та зупинку руху.
Ці судна були зафіксовані поблизу узбережжя таких ключових нафтогазовидобувних країн, як Ірак, Саудівська Аравія, а також біля районів експорту ЗПГ Катару. Окрім того, десятки інших танкерів зупинилися по обидва боки протоки, включно з територіями навколо ОАЕ та Оману, і ще десятки вантажних суден також поставлені на якірні стоянки.
Таке явище є наслідком ударів США та Ізраїлю по Ірану та реакції Тегерана, що спричинило небезпеку навігації через стратегічно важливий водний шлях, через який проходить близько 20% світового обсягу нафти та великий обсяг газу.
Багато компаній-перевізників та торгівельних операторів тимчасово призупинили рух суден через протоку, а деякі джерела стверджують, що Іран нібито оголосив про закриття навігації.
Наразі жодного формального міжнародного повідомлення про припинення руху через протоку не надходило, проте моряки мають очікувати на підвищену присутність військових, посилене прикриття та перебої з рухом поблизу стоянок,
– зазначено у записці Спільного морського інформаційного центру під керівництвом ВМС США.
Через ситуацію також зростає ризик скасування або затримок постачання енергоносіїв, а страхові премії для суден можуть різко зрости через оцінку підвищеного ризику в регіоні.
Економісти та експерти застерігають, що істотне зниження руху через протоку Ормуз може мати серйозні наслідки для світових ринків енергії – від стрибків цін на нафту до логістичних збоїв.
Чого чекати далі від конфлікту на Близькому Сході?
США та Ізраїль проводять проти Ірану військову операцію. Після того як 27 лютого були провалені переговори в Женеві щодо закриття Тегераном ядерної програми, було очевидно, що певна ескалація з боку Вашингтона відбудеться.
Як зазначив політолог Артем Бронжуков, слід розуміти, що Іран – один з головних експортерів нафти до Китаю. Тому, на його думку, можна було б очікувати від нього політичний сигнал, але поки що від Пекіну його немає. Він прогнозує, що з заявою про засудження дій США може вийти очільник китайського МЗС Ван Ї.
Політолог припустив, що Тегеран ухвалить рішення йти домовлятися, бо ресурсів відбивати атаки в нього немає. Він підкреслив, що без наземної операції з боку Сполучених Штатів та їх партнерів сподіватися на швидке падіння іранського режиму не варто.