Не лише засіб обігу, а елемент ідеології: якими були гроші в СРСР

Артур Дубровенко

Основні тези

У СРСР гроші використовували як інструмент пропаганди, зображуючи на банкнотах символи "нової" держави, які акцентували на ідеології країни.
Радянські банкноти часто знецінювалися через дефіцит товарів, що призводило до того, що гроші не виконували свої функції, і люди були змушені звертатися до спекуляцій та корупційних схем.

Жінка тримає радянський карбованець / Getty Images

У СРСР гроші перетворилися на інструмент пропаганди – на банкнотах розміщували образи, які відбивали ідеали "нової" держави. Але за яскравими символами приховувалась реальність дефіциту та знецінення, через що готівка нерідко втрачала своє значення.

Як радянські гроші були інструментом пропаганди?

У СРСР гроші служили не тільки засобом обміну, але й інструментом ідеології. На банкнотах зображували робітників, селян і червоноармійців – символи "нової" держави, покликані підкреслювати її міць і "народність", про це у коментарі 24 Каналу розповів доктор історичних наук, старший зберігач фондів Музею НБУ Андрій Бойко-Гагарін.

Дивіться також Зміни курсу за роки незалежності: що можна було купити за 1 долар в Україні у 96 році та зараз

Однак у реальному житті гроші в СРСР далеко не завжди виконували свої функції. Як зазначав дослідник Бойко-Гагарін, радянські банкноти часто знецінювалися на тлі дефіциту товарів і постіних реформ.

У СРСР гроші не завжди виконували свої функції. Люди могли мати повні кишені банкнот – так званих казначейських білетів і білетів Держбанку, але не мати що на них купити,
– зазначив історик.

Крім того, в умовах тотального дефіциту радянський карбованець ставав умовним ресурсом: людина могла мати гроші, але не мати можливості придбати на них потрібні речі.

Це нерідко змушувало звертатися до спекулянтів чи використовувати корупційні схеми, щоб дістати потрібний товар.

Важливо! Радянські банкноти вважаються світовими рекордсменами за кількістю мов, на яких друкувалися гасла. Це підкреслювало прагнення СРСР транслювати комуністичну ідеологію далеко за межі своїх кордонів.

У фондах Музею грошей України збереглися зразки радянських банкнот, які сьогодні сприймаються не тільки як економічний атрибут, але і як політичний інструмент.

Вони показують, як тоталітарна держава прагнула закріпити свою ідеологію навіть у дрібницях – через колір, портрети та символіку.

Купони. Українська РСР, картка на отримання товару, червень 1991 року, місто Костянтинівка / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Після розпаду Радянського Союзу Україна повернулася до власних грошей – гривні. Щоправда, відбулось це не одразу.

Важливо! Дизайн національної валюти був в затверджений ще в 1990 році, проте перші серії довелося друкувати за кордоном, оскільки в країні не існувало відповідної поліграфічної бази.

Лише у вересні 1996 року гривня офіційно замінила купонокарбованці та стала єдиним законним платіжним засобом України.