Україна знала "долар" ще за козаків: які сенсаційні факти зберігає Музей грошей НБУ

Музей грошей Національного банку України – не просто колекція артефактів з металу та паперу. Це справжній літопис, у якому кожна монета чи банкнота зберігає історію держави. Вони відображають зміни в політиці, культурі, знають історію воєн, економіки й навіть моди.

Тут видно, як гроші ставали своєрідним "паспортом епохи": від античних денаріїв й козацьких шеляґів – до сучасної гривні, що стала символом незалежності України. Кожен експонат – це більше, ніж номінал. Це історія цінностей свого часу, геополітичних союзів і виборів, які робила країна на різних етапах розвитку.

24 Канал поспілкувався з доктором історичних наук, старшим зберігачем фондів Музею НБУ Андрієм Бойком-Гагаріним, аби дізнатися, чому монети завжди були символом державності, як у них відобразилися античні торгові зв’язки та як вони пройшли випробування війнами і незалежністю України.

Цікаво Від гіперінфляції до стабільності: якою була інфляція в різні роки незалежності

Монети-символи епохи та "золота квартира": що можна побачити лише у Музеї грошей НБУ?

У фондах Музею грошей НБУ зберігається чимала кількість предметів. Це не просто монети чи банкноти, а справжні історичні скарби: від античних зразків до сучасних монет, співставних за вартістю із "золотою квартирою".

Кожен із них – мовчазний свідок своєї епохи, який розповідає про війни, державність та символи, що формували націю.

Андрій Бойко-Гагарін

Доктор історичних наук, старший зберігач фондів Музею НБУ

Монета – це не просто шматок металу. Вона може розповісти, хто правив у той час, яку мав владу і статус, що вдягав і навіть яку зачіску носив. Це меседж із минулого.

• "Зелена посвідка" – документ, який міг стати вироком

Зокрема, у колекції Музею є речі, яких не зустрінеш більше ніде у світі. Тут зберігається "зелена посвідка" або "посвідка відбору" часів Другої світової війни – документ, який видавали під час обміну радянських рублів на рейхскарбованці, або карбованці Центрального емісійного банку "Україна".

Посвідка відбору, так звана, або, як її тоді називали, зелена посвідка / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Зверніть увагу! Донині у світі відомо лише кілька таких автентичних примірників та кілька копій із втрачених зразків.

Так звана "зелена посвідка" з’явилася у 40-х роках, коли нацистська окупаційна влада проводила обмін грошей. Радянські рублі міняли на гроші Райхскомісаріату Україна. Дозволялося обміняти лише 300 рублів, а більші суми записували у спеціальну довідку, яку вручали людині,
– розповідає історик.

Бойко-Гагарін пояснює, що ці довідки фактично ставали "квитком в один кінець": людей із такими посвідками нерідко депортували, або ж вони повністю втрачали свої заощадження. Саме тому більшість документів не збереглася. Нині відомо лише близько десяти примірників у світі, і один із них належить колекції Музею грошей НБУ.

Цікаво! Унікальність експоната ще й у тому, що музей НБУ передав його копію до Національного музею історії України у Другій Світовій війні: вона нагадує, як гроші перетворилися на засіб тиску та окупаційної політики.

• "Альтернативна історія" українських гривень

У 1990-х роках, коли Україна готувалася до запровадження власної валюти, її банкноти друкували за кордоном. Так, перші банкноти надрукували у Канаді. Крім того, 50 та 100 гривень також надрукували на Мальті.

Гравюра портрета банкноти 50 гривень за ескізами Василя Лопати / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Гравюра портрета банкноти 100 гривень за ескізами Василя Лопати / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Також у колекції музею зберігаються унікальні нерозрізані аркуші гривень зразка 1992 року, які офіційно ввели в обіг лише у 1996-му. Але 50 та 100 гривень канадського виробництва – червоного та зеленого кольору – так і не потрапили в обіг.

У нас є нерозрізані аркуші цих купюр. Це два унікальні предмети, які ніколи не потрапили в обіг. Вони залишилися у фондах як свідчення тієї складної історії створення гривні,
– пояснює науковець.

Ці аркуші демонструють, що на старті незалежності Україна шукала технічні можливості для друку власних грошей у світі, адже власні потужності ще не були розгорнуті. Вони також є доказом того, наскільки тернистим був шлях гривні до стабільної національної валюти.

• Монета ціною квартири у Києві

Серед особливих експонатів – золота монета вагою пів кілограма, випущена до чемпіонату з футболу "Євро-2012": на момент карбування вона коштувала понад 350 тисяч гривень, а сьогодні лише вартість дорогоцінного металу в ній перевищує 50 тисяч доларів США.

Монета номіналом 500 гривень до "Євро-2012" / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Колекційна вартість визначається ринком – через співвідношення попиту і пропозиції, тож передбачити її складно. Нацбанк цим не займається, адже для нас головне – вартість металу, з якого зроблено монету, а також ступінь рідкісності та стан збереженості, не менш важливим є провенанс – відношення предмету до відомих історичних постатей та подій,
– розповідає історик.

Монета не є унікальною у світі – Нацбанк випустив у обіг певний тираж (трохи більше як 100 штук), які розійшлися серед колекціонерів: її вартість сьогодні може бути співмірною із ціною квартири у Києві.

Ми часто кажемо, що ця монета, як нерухомість у мініатюрі. Це не просто злиток золота, а пам’ятка нумізматики, яка має і колекційну, і культурну цінність, і інвестиційну привабливість,
– підсумовує експерт.

Отже, ці три експонати уособлюють цілі епохи: "зелена посвідка" з часів окупації стала символом примусу й втрати; "канадські" аркуші – свідченням становлення незалежної України та її валюти; а монета, співставна за вартістю із "золотою квартирою", демонструє сучасну силу й престиж українських грошей.

Як гроші розповідають історію держави?

Гроші це не лише засіб обміну, а й своєрідний літопис держави. Кожна монета чи банкнота зберігає символи свого часу: від влади та кордонів до економічних криз і воєнних катастроф.

Як виглядають монети у Музеї грошей НБУ / Фото надане НБУ для 24 Каналу

У Музеї грошей наголошують: грошові знаки можна читати як історичні документи. Вони розповідають про те, якою була держава, які випробування проходила та які цінності прагнула закарбувати у пам’яті наступних поколінь.

• Перші символи державності

Ще за часів Давньої Русі наша держава була інтегрована у глобальну економіку. В обігу одночасно перебували як місцеві гроші, так і монети з інших частин світу. Срібляники великого князя Володимира Святославича перебували в обігу разом із арабськими дірхамами, європейськими денаріями й пенні та візантійськими солідами, міліарісіями та фоллісами.

У нас постійно циркулювала світова монета. Це римські денарії, згодом арабські дірхами та візантійські соліди, ще пізніше – європейські дукати і талери. І це доводить: українці здавна вміли користуватися, якщо сучасною мовою – валютою першого порядку,
– пояснює Андрій Бойко-Гагарін.

Колекція музею починається з найдавніших грошей, які карбувалися на території України:

• Архаїчні дельфіни з Ольвії – монети-амулети, присвячені богові Аполлону. Вони символізували багатство і водночас мали сакральне значення, їх приносили в храм як пожертву, а також вони могли відігравати і функцію обміну, відомі також їх знахідки в похованнях.
• монети Тіри (сучасного Білгорода-Дністровського в Одеській області) – надзвичайно рідкісні та ще мало вивчені.
• золоті статери боспорських царів: на них поєднуються образи місцевих правителів та римських імператорів, що свідчить про культурний і політичний синтез.

Кілька монет античного часу: Медуза Горгона та Орел-дельфін / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Та справжньою перлиною колекції залишаються срібляники великого князя Володимира Святославича. Це перші монети з тризубом – княжим родовим знаком, який згодом стане державним гербом України. Завдяки цим монетам вчені відтворюють навіть зовнішність князя.

Срібна гривня Київської Русі / Фото надане НБУ для 24 Каналу

На монетах ми бачимо князя у мантії, вишитій із прикрашенням золотою ниткою, у взутті з каблуком як символом влади. Його зображення несе більше інформації, ніж будь-який літопис,
– розповідає вчений.

Срібляники. Велике князівство Київське / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Срібляники. Велике князівство Київське / Фото надане НБУ для 24 Каналу

• Одна монета може переписати всю історію

Часом навіть невеликий уламок монети може стати сенсацією. Так було із знахідкою монети Болеслава II, польського короля XI століття. Селянин випадково знайшов її в землі та передав до музею.

Усі монети можна подивитися у Музеї грошей НБУ / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Монета виявилася унікальним свідченням походу Болеслава на Київ, хоча без зафіксованого провенансу вона б не складала такої вагомої цінності, адже аналогічні монети відомі в колекціях музеїв Польщі.

Згаданий шматок металу може дати стільки інформації, що змінить уявлення про цілу епоху,
– підкреслює Бойко-Гагарін.

Так само важливими є арабські дірхами, які потрапляли на наші землі. На них люди вирізали символи: хрести чи княжі знаки Рюриковичів. Це були своєрідні "медальйони лояльності", або "патріотичні медальйони".

• В Україні знали "долар" ще у XVII столітті

Монети завжди були не лише грошовим інструментом, а й ознакою сили та незалежності правителя. У XIV – XV століттях карбування власних монет у Белзі та Львові в Галичині, а також Смотричі на Поділлі мало на меті не просто забезпечити місцеву торгівлю, а й закріпити авторитет князів.

Важливо! Без власної монети жодне князівство не могло гарантувати стабільності ринку та контролювати економічні процеси.

Сьогодні в колекції Музею грошей НБУ зберігається:

• справжня унікальність – мідна монета князівства Белз часів правління князя Юрія Наримунтовича (XIV століття), єдиний відомий зразок такої монети в Україні;
• поруч із нею – монети Київського князівства, карбовані від імені Володимира Ольгердовича, а також монета Подільського князівства часів князя Костянтина Коріатовича, – ці князі карбували гроші у Львові та на Поділлі, формуючи власну грошову систему.

Монета Володимира Ольгердовича. Велике князівство Литовське / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Та найбільш інтригуючою є колекція іноземних монет, що потрапляли на наші землі завдяки активній торгівлі та військовим походам. Серед них іспанські реали з мальтійським накарбуванням.

Зверніть увагу! Саме такі реали, або песо або "макукіни" згодом стали прототипом сучасного американського долара. І такі монети та навіть їх підробки в збиток грошового обігу відомі в скарбах, що знаходили на території України.

Виходить, що українські козаки знали "долар" ще у XVII столітті. А ми думаємо, що він з’явився у нас лише у 1991 році,
– з усмішкою зауважує історик Андрій Бойко-Гагарін.

Не менш вражає й мультивалютність тогочасної України. На наших землях одночасно ходили монети Угорщини, Кримського ханства, Османської імперії, Речі Посполитої, Брандендургу-Пруссії, Австрії та Московії, а також маловідомих широкому загалу Курляндії, Дубровніка та Трансильванії.

Платинова монета. Російська імперія, 3 рублі сріблом 1842 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Різноманіття золотої монети ще щирше, в добу пізнього Середньовіччя в знахідках України відомі навіть золоті могури Індії. Це створювало своєрідний "ринок валют", де співвідношення курсів визначало, хто насправді контролював регіон.

Як народилась сучасна українська гривня?

Період Української Революції (1917-1921 років) став одним із найяскравіших у грошовій історії. Саме тоді, 1 березня 1918 року, ухвалили закон "Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових паперів", що закріпив гривню як національну грошову одиницю, зазначивши також, що вона ділиться на 100 шагів.

2 гривні 1918 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Проте це була доба, коли економіка працювала за воєнними правилами: через нестачу металу уряд змушений був друкувати гроші екстреного характеру – розмінні марки шаги.

Шаги – розмінні марки / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Нестандартним рішенням було ввести в обіг навіть відрізані купони від державних облігацій, кільком банкам у Камʼянці-Подільському та Житомирі дозволили відрізати купони та по всій території України використовували їх як дрібні гроші.

Шаги. Купон білету Державної Скарбниці 1 гривня 80 шагів / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Це не ті уявлення про економіку, які ми маємо сьогодні. Тоді все було простіше: йдеш у похід – мусиш швидко накарбувати гроші для війська,
– пояснює історик Андрій Бойко-Гагарін.

Цікаво, що навіть такі тимчасові "біжучі" купони мали реальну цінність: їх навіть підробляли, що свідчило про довіру до грошей УНР. Тоді ж з’явилися й найбільші номінали в історії українських грошей: банкноти у 1 000 і 2 000 гривень, які мали замінити знецінені російські рублі Тимчасового уряду.

1000 гривень 1918 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

2000 гривень 1918 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

• Гроші в СРСР: між ідеологією та дефіцитом

Радянський період один із найбільш показових у колекції Музею грошей. У ті часи гроші перетворилися не лише на засіб обігу, а й на елемент ідеології. На банкнотах зображали робітників, селян, червоноармійців, тобто символи "нової" радянської держави: це мало підкреслювати могутність та її "народність".

Проте, за словами Андрія Бойка-Гагаріна, у реальному житті радянські гроші часто втрачали свою цінність через дефіцит товарів та регулярні грошові реформи.

У СРСР гроші не завжди виконували свої функції. Люди могли мати повні кишені банкнот – так званих казначейських білетів та білетів Держбанку, але не мати що на них купити,
– нагадує вчений.

Радянські банкноти, які зберігаються у фондах Музею, радше нагадування про те, що гроші можуть бути не лише економічним, а й політичним інструментом. Вони демонструють, як тоталітарна держава намагалася закарбувати свою ідеологію навіть у дрібних деталях: кольорах, портретах та символах на банкнотах.

Купони. Українська РСР, картка на отримання товару, червень 1991 року, місто Костянтинівка / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Цікаво! Радянські банкноти є світовими рекордсменами з кількості використаних мов для лозунгів, це свідчення бажання поширити комуністичну ідеологію на весь світ.

• Як гривня стала "незалежною"

Саме до цього символу Україна повернулася після проголошення незалежності у 1991 році. Власна валюта стала ключовим кроком на шляху економічного самоствердження:

• ще у 1990 році було затверджено дизайн сучасної гривні, але надрукувати її в Україні тоді ще не могли, адже поліграфічна база для виготовлення грошей тільки створювалася. Тому перші серії виготовили за кордоном, зокрема основну партію банкнот гривні – в Канаді та вищі номінали – на Мальті.
• лише у вересні 1996 року гривня офіційно замінила українські купонокарбованці й стала єдиним законним платіжним засобом в Україні.

Купони. Україна купон карбованець 1991 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Для багатьох українців цей момент став відчутним символом нової епохи: країна отримала не тільки незалежність, а й повноцінний фінансовий атрибут державності.

Гривня – це символ. Вона засвідчила, що Україна не просто має територію і владу, а й здатна контролювати власний фінансовий простір,
– підкреслює Андрій Бойко-Гагарін.

Купони. Україна 1000000 українських карбованців 1995 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу

Таким чином, українська гривня народилася не на порожньому місці: за нею стоїть багатовікова традиція, досвід античних, середньовічних та козацьких грошових ринків, валютне багатоголосся та гіркі уроки воєнних криз. Сьогодні вона стала не лише платіжним засобом, а й одним із найпотужніших символів незалежної України.

Скільки коштували гроші тоді і зараз?

Історичні гроші завжди цікаво порівнювати не лише за дизайном чи символікою, а й за реальною купівельною спроможністю. Адже монета чи банкнота цінні не лише як артефакт, а й як індикатор того, що можна було придбати за них у певну епоху:

• срібляник великого князя Володимира Святославича містив близько 4,5 грама срібла. Якщо перевести це на сучасну вартість срібла (приблизно 1 долар США за грам металу), то вартість такого "металевого еквівалента" складе близько 180 гривень. Але для X століття ця монета мала зовсім інший зміст: за неї можна було купити кілька кілограмів зерна або одяг, тобто фактично вона відповідала денному бюджету родини.
• карбованець часів УНР: у 1918 – 1920-х роках стрімко знецінювався, але в перші місяці обігу його купівельна спроможність була співставною із кількома сучасними сотнями гривень. У воєнних умовах “шаги” чи купони могли бути єдиним засобом розрахунку навіть за базові продукти. Андрій Бойко-Гагарін підрахував, що денна порція борщу на родину обходилася у 1918 році у 8 гривень 28 шагів.
• радянські післяреформенні 10 рублів 1960-х років: за них можна було купити, наприклад, близько 20 батонів білого хліба або кілька кілограмів м’яса (телятини чи свинини). У сучасних цінах це орієнтовно 300 – 400 гривень. Але важливо, що в СРСР дефіцит робив гроші умовним ресурсом: людина могла мати рублі, але не мати товару, який можна було на них придбати, що змушувало її витрачати більше грошей, купуючи товар у спекулянтів чи вдаючись до низки корупційних схем.

Чому перехід від копійок до шагів має важливе значення для українських грошей та які ще маловідомі факти про гривню ховає історія, читайте у другій частині розмови 24 Каналу з фахівцем Музею грошей НБУ вже 2 вересня.