ОПЕК+ втрачає вплив: чому нафтові ціни майже не реагують на рішення альянсу

Що послабило позиції ОПЕК+

Бойові дії фактично перекрили один із ключових маршрутів експорту близькосхідної нафти та пошкодили енергетичну інфраструктуру одразу кількох країн ОПЕК, пише Reuters.

Унаслідок цього частка альянсу на світовому ринку скоротилася, а разом із нею – і вплив на ціни: тепер навіть його заяви та рішення щодо нафтової політики майже не позначаються на котируваннях.

За підрахунками на основі даних Міжнародного енергетичного агентства, у липні на Організацію країн – експортерів нафти та її союзників, зокрема Росію, припадало близько 40% світового видобутку. Цікаво, що до військової ескалації на Близькому Сході наприкінці лютого цей показник перевищував 48%.

Зауважте! Близько половини такого падіння, 4 – 5 відсоткових пунктів, пояснюють виходом ОАЕ з картелю у травні.

Війна також суттєво обмежила можливості організації швидко збільшувати або скорочувати пропозицію нафти. Причиною стала фактична блокада Ормузької протоки – ключового експортного маршруту для найбільшого виробника в ОПЕК Саудівської Аравії, а також Іраку, Кувейту та інших членів.

Від березня основні країни ОПЕК+ шість разів оголошували про збільшення видобутку. Однак через блокаду Ормузької протоки ці рішення здебільшого залишилися на папері й майже не вплинули на ціни. Винятком став липень, коли коротке перемир'я між США та Іраном дало надію на відновлення судноплавства.

На цьому тлі дедалі більшу роль у балансуванні світового нафтового ринку перебирає на себе Китай – функцію, яка раніше майже винятково асоціювалася з ОПЕК+. Саме різке падіння закупівель цієї азійської країни стало одним із головних чинників, що впливали на котирування цього року.

Скільки коштує нафта 27 серпня

• Уранці четверга ф'ючерси на еталонну Brent подешевшали на 1,07 долара, тобто 1,2% – до 86,77 долара за барель;
• натомість ф'ючерси на американську WTI подешевшали на 1,13 долара, тобто 1,4% – до 81,10 долара за барель.