Тривожна тенденція набирає обертів

Лише за перше півріччя 2026 року труднощі з обслуговуванням облігацій і цифрових фінансових активів уперше виникли у 21 емітента – на 40% більше, ніж торік. У восьми випадках прострочення вже стали повноцінними дефолтами, а в липні до них додалися ще два, пише Служба зовнішньої розвідки України.

Загалом аналітики очікують понад 50 технічних і повних дефолтів за 2026 рік – і це проти 24 випадків у 2025 році.

Цікаво, що найбільше проблем мають будівельні, лізингові, транспортно-логістичні, торговельні та аграрні компанії, а також оператори мереж АЗС. Тиснуть високе боргове навантаження, потреба в оборотному капіталі, зростання витрат і слабкий попит.

Особливо вразливим виявився малий бізнес, який раніше залучав фінансування через облігації замість банківських кредитів. Тепер же отримати гроші на прийнятних умовах йому дедалі складніше.

  • Наприклад, "Агродом" не розрахувався за зобов'язаннями на 123 тисячі доларів, а "Сибавтотранс" – на 470 тисяч доларів.
  • Значно більші проблеми виникли у "Соби Лизинг", яка неодноразово затримувала виплати за кількома випусками облігацій на загальну суму 4,94 мільйона доларів.
  • Водночас прострочені зобов'язання оператора АЗС "Евротранс" тим часом перевищили 2,47 мільйона доларів.

Банки, найімовірніше, посилюватимуть вимоги до позичальників і скорочуватимуть фінансування слабких підприємств, що ускладнить рефінансування боргів і підвищить кількість нових банкрутств,
– йдеться в повідомлення розвідки.

До слова, головною причиною погіршення ситуації залишається висока вартість позик. Попри зниження до 14% ключової ставки Центробанку Росії, компанії із середньою кредитоспроможністю залучають кошти під 16 – 21% річних, а фінансово слабші під 18 – 25%.

Водночас бізнес країни-агресорки втрачає прибутки. За перший квартал 2026 року їхній сукупний обсяг скоротився на 26,5%, частка збиткових компаній зросла з 31,6% до 36,9%, а боржників із простроченими банківськими платежами – з 21,6% до 26,6%.