Що змінилося наприкінці літа
Деталі розібрали експерти Центру економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс". За словами керівниці аналітичного департаменту Діляри Мустафаєвої, найбільшу увагу закономірно привернули валютні рішення регулятора.
Зокрема, йдеться про новий пакет пом'якшень для громадян, бізнесу та фінсектору. Паралельно НБУ змінив підхід до розрахунку валютної позиції банків, запровадив нову звітність щодо обмінних операцій для небанківських установ та посилив увагу до фінансового моніторингу під час готівкового обміну валют.
Діляра Мустафаєва
Керівниця аналітичного департаменту "Фінансового пульсу"
З одного боку, НБУ продовжує поступово послаблювати частину обмежень і давати ринку більше можливостей для проведення валютних операцій. З іншого – разом із лібералізацією посилюються вимоги до прозорості таких операцій, звітності та фінмоніторингу. Тобто йдеться не про відмову від контролю, а радше про його поступове переведення у більш гнучку та системну модель.
По-друге, регулятор послабив низку вимог для аграрного сектору на тлі посилення російських атак. Зокрема, бізнес отримав більше можливостей для реструктуризації боргів, а граничні строки розрахунків за експорт продукції збільшили до 150 днів.
По-третє, НБУ продовжив наближати правила роботи банків до європейських стандартів. Серпневі зміни стосувалися платіжних операцій, оцінки кредитних і ринкових ризиків, роботи з проблемними активами, а також вимог до достатності капіталу.
По-четверте, посилено нагляд за небанківським фінансовим сектором. Нововведення охопили перевірки колекторських компаній, вимоги до ділової репутації їхніх керівників і власників, а також порядок контролю на ринку платіжних і фінансових послуг.
Ухвалені документи свідчить, що НБУ одночасно рухається кількома напрямами, поєднуючи реагування на воєнні ризики з трансформацією ринку. За оцінкою експертки, такий підхід зберігатиметься найближчими місяцями. Регулятор прагне:
- зберігати фінансову стабільність під час війни;
- поступово знімати вимушені надзвичайні обмеження;
- адаптувати фінансовий ринок до європейських правил.
Нагадаємо, напередодні ще одним важливим рішенням стало запровадження нової банкноти у 2 тисячі гривень, яка вже з'явилася в Україні 4 вересня. Вона стала найбільшою за номіналом у сучасній лінійці національної валюти, викликавши чимало дискусій щодо можливих наслідків для економіки.