Без цього відновлення під загрозою: банки України зіткнулися зі складним викликом
Попри повномасштабну війну та регулярні російські атаки на критичну інфраструктуру, банківська система України продовжує стабільно працювати. Однак наступним важливим завданням для сектору стане розширення кредитування, без якого повноцінне відновлення економіки буде вкрай складним.
Який виклик постав перед фінустановами
За останні роки українські банки суттєво зміцнили свій фінансовий стан: наростили капітал, ліквідність, а також прибутковість. Відповідні зміни під час дискусії відзначили віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов і член Ради НБУ Василь Фурман, передає 24 Канал.
Окрім того, одним із важливих досягнень стала здатність установ забезпечувати безперервне обслуговування клієнтів навіть під час масштабних блекаутів. Зокрема, завдяки створеній у 2022 році мережі POWER BANKING понад 2,5 тисячі відділень по всій країні можуть працювати без централізованого електропостачання.
Щоправда, попри всі ці досягнення, рівень кредитування економіки залишається недостатнім. Хоча обсяги позик поступово зростають, їхнє співвідношення до ВВП невисоке, а чимало підприємств і досі не користуються таким фінансуванням.
Треба шукати компроміс, який дасть можливість збільшити кредитування. Без кредитування відновлювати економіку буде дуже важко,
– прокоментував ситуацію Сергій Мамедов.
Що може стати перешкодою
- По-перше, продовження на 2027 рік підвищеної до 50% ставки податку на прибуток банків.
Рішення може ускладнити залучення іноземних інвесторів і суперечить намірам держави скоротити свою частку в банківському секторі. Цікаво, що й НБУ офіційно виступає проти такого кроку. За оцінкою Василя Фурмана, податок може принести бюджету близько 20 мільярдів гривень, однак збереження цих коштів у фінансовій системі дозволило б збільшити обсяги кредитування на 200 – 300 мільярдів гривень, зокрема оборонно-промисловому комплексу та енергетичному сектору.
- По-друге, відсутність повноцінного механізму страхування воєнних ризиків.
Через загрозу пошкодження або знищення майна підприємств банки змушені обережніше надавати позики. І хоча державні програми, зокрема "Доступні кредити 5 – 7 – 9%", уже допомагають бізнесу залучати кошти, цього недостатньо. На думку експертів, дієве страхування дозволило б захистити позичальників, зменшити ризики для фінустанов і створити передумови для здешевлення кредитів.
- По-третє, валютні ризики й залежність від міжнародної фінансової підтримки.
За прогнозом Сергія Мамедова, наприкінці 2026 року долар може коштувати близько 46 гривень або дещо більше, однак підстав для різкої девальвації наразі немає. Важливу роль відіграватимуть режим "керованої гнучкості" та міжнародні резерви НБУ, які за сприятливого сценарію можуть зрости з 47 до 70 мільярдів доларів.
Обсяг золотовалютних резервів напряму залежить від того, наскільки ритмічно й повною мірою Україна отримує зовнішнє фінансування,
– пояснив Василь Фурман.
Своєчасність цих надходжень безпосередньо пов'язана з виконанням зобов'язань перед партнерами, зокрема ухваленням необхідних законодавчих рішень.
Нагадаємо, Україна опинилася на другому місці у світі за обсягом заборгованості перед МВФ, поступившись лише Аргентині. Станом на кінець вересня непогашені кредити нашої держави становили близько 14,5 мільярда доларів, або 8,7% усіх зобов'язань країн-позичальниць перед організацією.