Атака Ірану на Ізраїль: чого чекати від ринку нафти
Атака Ірану на Ізраїль сколихнула увесь світ, а також фінансові ринки. Варто звернути увагу на ринок нафти, зміни на якому впливають буквально на усіх. Про потенційні наслідки та варіанти розвитку подій – читайте далі.
В ексклюзивному коментарі 24 Каналу економіст Олег Гетман розповів про реакцію на ринку нафти, фактор ОПЕК та потенційні санкції.
Зверніть увагу Продаж lifecell французам: чи отримає хоча б якісь гроші підсанкційний Фрідман
Реакція ринку нафти на атаку Ірану на Ізраїль
Олег Гетман підмітив, що кілька днів тому нафта Brent коштувала 92 долари за барель, зрісши до максимуму. Тоді як зараз вартість нафти знову опустилася майже до 90 доларів за барель. Тож, якщо не буде додаткової ескалації, додаткового розвитку в тому секторі, то ціна, найімовірніше, буде знижуватися.
Також були очікування щодо якихось воєнних дій, можливих ускладнень з постачанням, тому на ринку зафіксували максимум на рівні 92 доларів за барель. Зараз на ринку спостерігається зниження.
До теми! Нафта Brent почала торги у середу, 17 квітня, з ціною на рівні 89,46 долара за барель. Сировина впала в ціні на 57 центів або 0,62%.Чи може Іран змінити політику щодо нафти і як це вплине на ринок
Іран уже давним-давно під станціями, вже десятиліття. Іранська нафта постачається буквально в кілька країн за зниженою ціною й здебільшого якимись сірими схемами як контрабанда.
Тому, як кажуть, Іран може робити все, що завгодно у своїй країні, він не великий гравець на світовому нафтовому ринку. Найбільші гравці – це США, Саудівська Аравія, Росія, Об'єднані Арабські Емірати й так далі. Це ключові гравці. Ринку плюс – мінус байдуже, що буде робити Іран.
Чи реальні нові санкції проти Ірану
Водночас складно сказати, чи запровадить Захід нові санкції проти офіційного Тегерану. Здається, Іран максимально під санкціями у контексті нафтогазового сектору. Тож країна продає свою нафту в Китай, трохи в Індію і ще на кілька ринків. І це відбувається наполовину "в сіру".
Ба більше, Іран продає нафту тим країнам, які зазвичай не приєднуються до світових санкцій. Тому ці дві – три автократичні країни рятують як Іран, так і агресора Росію, продовжуючи купувати у них нафту.
Тож додаткові санкції великих країн, G7, Заходу тут навряд чи спрацюють, бо ці країни-вигнанці просто рятують кілька великих ринків, наголосив Олег Гетман.Фактор Китаю та ОПЕК
Також, найімовірніше, не варто розраховувати на зміни в політиці Китаю. Адже як й іранська, так і російська нафта – це вигідно для економіки Китаю. Йдеться про енергоресурс, який можна придбати за нижчими цінами, ніж можуть дозволити собі інші країни.
І плюс, Китай політично намагається трохи підтримувати інші автократичні режими, як противагу великим західним демократичним країнам.
На думку Олега Гетмана, зараз також не можна спрогнозувати, як може діяти ОПЕК, членом якої є Іран. За його словами, треба спочатку дочекатись, що буде із ситуацією на Близькому Сході. Зокрема, існують такі варіанти:
- Якщо ескалації не будуть і ціни будуть падати (до 70 – 75 доларів за барель), то ОПЕК залишить обсяги видобування на тому ж рівні, що є зараз.
- Якщо ціни будуть триматися достатньо високими, то ОПЕК може навіть ухвалити рішення про певне збільшення обсягів видобування нафти.
Що таке ОПЕК
Це організація країн-експортерів нафти, яку створили нафтовидобувні держави для стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти.На сьогодні до ОПЕК входить 12 країн: Алжир, Венесуела, Габон, Екваторіальна Гвінея, Ірак, Іран, Республіка Конго, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЕ, Саудівська Аравія. Водночас в останні роки нафтовий картель покинули кілька країн. Серед них Ангола, Катар, Еквадор, Індонезія.
Отже, на цей час не вийде нічого спрогнозувати, адже все залежить від низки факторів: ситуації на Близькому Сході, розвитку економіки Китаю, а саме наскільки швидко вона буде зростати. Тож зараз треба трохи почекати.