Що було б із 1000 доларами, вкладеними в Google у 2004 році
У серпні 2004 року Google вийшов на біржу за ціною 85 доларів за акцію, давши інвесторам можливість стати співвласниками компанії ще на ранньому етапі її розвитку. Якби тоді в акції вклали 1000 доларів і просто тримали їх до вересня 2026 року, вартість пакета сьогодні становила б понад 80 тисяч доларів.
Google вийшов на біржу у 2004 році
Google провів первинне публічне розміщення акцій у серпні 2004 року, свідчать дані комісії з цінних паперів. У документах, поданих до Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC), компанія вказувала, що її акції будуть торгуватися на Nasdaq під тикером GOOG. Остаточна ціна IPO становила 85доларів за акцію.
Якби інвестор вклав у Google рівно 1000доларів за ціною IPO, він зміг би придбати приблизно 11,76 акції. Для спрощення розрахунку припустимо, що дробові акції були доступні.
Згодом Google провів спліт акцій у співвідношенні 20:1. Тобто кожна акція, придбана під час IPO, перетворилася на 20 акцій, а пакет із 11,76 акції став би еквівалентним приблизно 235,3 акції.
Важливо, що спліт сам по собі не створює додаткової вартості для інвестора: змінюється кількість акцій та їхня ціна, але загальна вартість пакета залишається тією самою.
Після IPO Google перетворився на одну з найбільших технологічних компаній світу, а згодом материнською компанією Google стала Alphabet. Сьогодні акції Alphabet класу C продовжують торгуватися під тикером GOOG.
1000доларів перетворилися б більш ніж на 80 тисяч
Станом на закриття торгів 15 вересня 2026 року акції Alphabet класу C коштували 340,98 долара.
Отже, пакет із приблизно 235,3 акції мав би таку вартість:
235,3 × 340,98 доларів це приблизно 80 231 доларів.
Тобто початкові 1000 доларів перетворилися б приблизно на 80,2 тисячі доларів без урахування податків, брокерських комісій та інших витрат.
У відсотковому вимірі це означає приріст приблизно на 7 923%, або збільшення початкової суми приблизно у 80 разів.
Для порівняння: інвестор, який придбав акції Google під час IPO, заплатив 85 доларів за одну акцію. Сьогодні одна акція GOOG коштує понад 340 доларів, але пряме порівняння цих двох цін без урахування спліту було б некоректним. Після спліту одна початкова акція фактично відповідає 20 сучасним акціям.
При цьому розрахунок не враховує дивіденди. Alphabet почала виплачувати дивіденди лише у 2024 році, тому їхній реінвестований ефект міг би збільшити кінцеву суму. Також фактичний результат конкретного інвестора залежав би від податків, комісій брокера, можливості придбати дробові акції та моменту купівлі.
Таким чином, умовна інвестиція у 1000 доларів за ціною IPO Google у 2004 році могла б перетворитися приблизно на 80,2 тисячі доларів станом на вересень 2026 року. Це один із прикладів того, як тривале володіння акціями компанії, яка суттєво збільшила масштаб бізнесу, могло вплинути на результат інвестиції.
Раніше ми писали, що Microsoft вийшла на фондовий ринок у березні 1986 року з ціною IPO 21 долар за акцію, а вже протягом наступного десятиліття її папери подорожчали більш ніж у 100 разів. Такий результат став наслідком стрімкого розвитку ринку персональних комп'ютерів, успіху Windows та масштабування бізнесу Microsoft.