В Україні існує основний правовий акт, що регулює запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Крім того, установи банків на підставі рішень Національного банку України встановлюють власні стандарти перевірки клієнтів та їхніх фінансових операцій.

Читайте також: МВФ надає Україні одні з найдорожчих кредитів із початку війни

У разі потреби банк проводить перевірку даних клієнтів, їхнього підприємницького профілю та джерел їхніх доходів з метою оперативного виявлення відхилень від типової поведінки та потенційно підозрілих фінансових операцій.

У яких випадках банк заблокує платіж

Так, зазначається, що фінансові операції незалежно від суми вважаються підозрілими, якщо банк має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму.

Отже, банк має законне право заблокувати платіжну операцію без попереднього повідомлення клієнту на період двох робочих днів, одночасно повідомивши про цей випадок у Державному фінансовому моніторингу.

Що таке фінансовий моніторинг

Це діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки і небанківські фінансові установи перевіряють клієнтів та аналізують їхні фінансові операції.

Які операції підлягають фінмоніторингу

Як зазначили в НАБУ, до фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, належать підозрілі фінансові операції та порогові операції.

Що таке підозрілі фінансові операції

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Порогові фінансові операції – якщо сума, на яку здійснюється кожна з операцій, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень за наявності однієї або більше таких ознак:

  • якщо хоча б одна зі сторін-учасниць фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи в державі, що здійснює збройну агресію проти України;
  • та/або в державі, що не виконує рекомендації міжнародних організацій у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів;
  • фінансові операції політично значущих осіб, членів їхньої сім’ї та/або осіб, пов’язаних із політично значущими особами;
  • платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом міністрів України до офшорних зон);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Нові вимоги НБУ

З 1 серпня 2023 року НБУ посилив вимоги до внесення готівки через платіжні термінали на будь-яку суму. Відтепер квитанції повинні містити номер мобільного телефону платника.

Під час операції з унесення готівки через програмно-технічний комплекс самообслуговування платник має:

  • ввести номер свого мобільного телефону на екрані;
  • отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
  • ввести на екрані одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
  • отримати квитанцію.

Водночас вимоги не поширюються на такі платежі, як:

  • сплата комунальних платежів;
  • оплата квитків для залізничних перевезень;
  • оплата проїзду в міському і приміському транспорті;
  • оплата маршрутних пасажирських перевезень;
  • поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
  • сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.