Тисячі тонн німецького золота лежать за кордоном: чому Берлін не забирає їх додому
Німеччина володіє одним із найбільших золотих запасів світу, проте значна частина її багатства зберігається далеко за межами країни. Причини такого рішення сягають минулого століття, хоча й сьогодні мають цілком практичне пояснення.
Що відомо про золоті резерви Німеччини
За останніми даними Бундесбанку, станом на кінець 2025 року країна мала 3 350 тонн золота. Однак у Франкфурті-на-Майні зберігають лише трохи більше від половини цього обсягу. Решта дорогоцінного металу перебуває далеко від німецьких кордонів – у сховищах двох провідних фінансових центрів світу:
- Нью-Йорк, США – приблизно 1 236 тонн, або 36,9%;
- Лондон, Велика Британія – орієнтовно 404 тонни, або 12,1%.
Як розповів колишній член правління Бундесбанку професор Йоганнес Берманн, історія німецьких резервів бере початок після Другої світової війни, адже на той момент країна взагалі не мала дорогоцінного металу. Ситуація почала змінюватися лише разом з економічним відновленням у 1950-х роках.
Частину надходжень від експорту в межах тодішньої міжнародної валютної системи перетворювали на золото, яке залишали на зберігання в закордонних банках, не перевозячи до Німеччини.
Цікаво! Уже до кінця 1958 року запаси сягнули 2 345 тонн, а у 1968 році досягли історичного максимуму – 4 033 тонни.
Наразі ж Бундесбанк не вважає за необхідне перевозити всі зливки до Німеччини. Розподіляючи запаси між різними сховищами, регулятор насамперед враховує три чинники:
- безпека – стратегія дозволяє розподіляти ризики та уникати концентрації резервів в одному місці;
- витрати – утримання запасів має бути економічно виправданим, зокрема з огляду на вартість зберігання та транспортування;
- ліквідність – у Нью-Йорку та Лондоні дорогоцінний метал за потреби можна швидко обміняти на іноземну валюту.
Нагадаємо, у самому серці британської столиці Банк Англії має дев'ять підземних сховищ, доступ до яких суворо обмежений. Цікаво, що навіть під час торгівлі золотом зливки можуть залишатися на місці – після зміни власника достатньо лише оновити облікові записи без фізичного переміщення "скарбів".