Україна втратила рекордні інвестиції у 2020 році: чи стане це нашим вироком

Радник президента з економічних питань Олег Устенко зазначив, що відтік інвестицій став досить звичним явищем минулого року. Пандемія коронавірусу налякала інвесторів, оскільки було незрозуміло наскільки довго вона триватиме та як відреагують глобальні ринки.

Зверніть увагу США сприймають цифровий юань, як потенційну загрозу: реакція Китаю

"Тиха гавань" в США

Міжнародні інвестори почали рятувати свої кошти та вкладали їх в "тихі гавані". Майже для всіх вкладників таким місцем стали США. Попит на казначейські облігації США був настільки великим, що їхня прибутковість почала знижуватися. У Штатів не було потреби продавати свої боргові розписки по дорогій ціні.

Специфіка України

Проте, Україна має певну специфіку. Інвестори розуміють, що вкладати кошти в Україну досить ризиково, оскільки держава належить до групи економік з ринками, що розвиваються. Також важливим аспектом, який впливає на інвестиційний клімат України є те, що майже всі роки незалежності дві третини капіталовкладень у країну припадають на юрисдикцію країн, які належать до офшорних зон.

Радник президента вважає, що дві третини інвестицій – це гроші місцевого походження або з цього регіону. Він також припустив, що до останнього часу це були кошти з колишнього Радянського Союзу.

Україна втратила майже мільярд доларів у 2020 році / Фото unsplash

Місцеві інвестори

Зараз найпопулярнішою офшорною зоною серед українських багатіїв є Британські Віргінські острови. Раніше цей статус мали Кіпр, Сейшели, Панама. "Іноземні інвестори" заходили на вітчизняний ринок, знаючи усю його специфіку, усвідомлюючи усі ризики та як тут потрібно працювати. Вони були зовсім не зацікавлені, щоб в Україну вкладали кошти їхні колеги з інших країн, адже додаткова конкуренція не потрібна нікому.

Цікаво Втратив 20 мільярдів доларів за 2 дні: неуспішна історія інвестора

Однак, 2020 рік багато, що змінив. І навіть ця категорія інвесторів замислилася над майбутнім. На фоні пандемії вони опинилися в такому ж невизначеному становищі, як й інші вкладники.

Устенко також додав, що останні 10 років місцеві інвестори використовують таку ж модель поведінки, як і їхні іноземні побратими. На його думку, в іншому випадку українські олігархи просто не мали б змоги придбати кондитерську фабрику в Росії чи Угорщині, вкладати кошти в американські енергопроєкти чи в нерухомість у США та країнах Європи.

Це свідчить про те, що великі гравці в українському бізнесі, як і їхні друзі з-за кордону стали дуже схожими у двох аспектах – вони бояться та шукають нові способи заробити.