Скільки потужностей було уражено
У Financial Times проаналізували наслідки таких "далекобійних санкцій", використавши фотографії, супутникові знімки та навіть тепловізійні дані. За оцінкою видання, українська кампанія тимчасово вивела з ладу понад 30% фактичних і близько 45% номінальних потужностей російської нафтопереробки.
Це призвело до найгіршої паливної кризи в цій нафтовій державі з часів розпаду Радянського Союзу,
– йдеться в публікації.
Тепер під час планування ударів військові консультуються з інженерами, аби визначити критично важливі компоненти радянських НПЗ. Йдеться про обладнання, яке найважче замінити, а його втрата здатна надовго зупинити підприємство.
- Наприклад, наприкінці квітня українські дрони двічі атакували Туапсе, де окрім резервуарів для зберігання пального могли знищити установку вторинної переробки нафти, збудовану в межах програми модернізації, яку свого часу високо оцінив Володимир Путін. Таке обладнання дозволяє перетворювати важку сировину на бензин, дизель та авіаційне пальне.
- Серед інших критично важливих об'єктів – установки, що очищують сиру нафту від солі та води перед її переробленням. Одна з них нещодавно потрапила під удар на Омському НПЗ, який входить до числа найбільших у світі.
Супутникові знімки також свідчать, що ремонт просувається повільно. Понад місяць після удару по Московському НПЗ кришка великого сховища все ще лежала на місці падіння, а три менші резервуари, помпова станція та трубопроводи мали видимі пошкодження.
Нагадаємо, у Міжнародному енергетичному агентстві очікують, що країна-агресорка видобуватиме менше нафти. Прогноз на 2026 рік зменшили на 85 тисяч барелів (до 8,9 мільйона барелів на добу), а на 2027 рік – на 150 тисяч барелів (до 8,8 мільйона барелів на добу).
До слова, дефіцит пального навіть змусив Кремль переглянути свою експортну політику. Це, зі свого боку, підштовхнуло країни, які залежали від російських постачань, шукати альтернативи. Зокрема, Киргизстан будуватиме власний НПЗ.