Війна б'є по платоспроможності: чи зросте в Україні кількість неповернених кредитів
Попри регулярні російські обстріли, банківська система України демонструє позитивну динаміку. Щоправда, подальша якість кредитних портфелів залежатиме від здатності бізнесу відновлюватися після атак, зберігати доходи тощо.
Кому загрожує проблемна заборгованість
Деталі для 24 Каналу пояснила директорка з управління ризиками й членкиня правління "Глобус Банку" Олена Єрмолова. Зокрема, вона звернула увагу на оновлені дані НБУ: станом на 1 жовтня частка непрацюючих кредитів становила 11,5%, зменшившись на 2,5 відсоткового пункту з початку року:
- у сегменті бізнесу рівень NPL скоротився до 13,7%, а серед населення – до 9,6%;
- водночас фактичний обсяг проблемної заборгованості зменшився всього на 0,8% (тобто 1,5 мільярда гривень) – до 187,8 мільярда гривень.
Експертка назвала таку динаміку "безперечно позитивним сигналом", однак наголосила, що це не свідчить про зникнення ризиків. На статистику впливають реструктуризація, погашення та списання старих зобов'язань, а також активне кредитування платоспроможних клієнтів, завдяки якому загальний портфель зростає, а частка раніше накопичених боргів у ньому зменшується.
Найбільш вразливими залишаються підприємства, залежні від стабільного електропостачання, логістики та безперебійної роботи виробництва. Передусім це промисловість, аграрний сектор, транспортні компанії, а також малий і середній бізнес, якому бракує фінансових резервів для відновлення після обстрілів.
Уявімо невелике підприємство, яке придбало обладнання в кредит. Після ракетного удару виробництво зупинилося, замовлення залишилися невиконаними, а кредитні платежі нікуди не зникли. У такій ситуації банк має зрозуміти головне: чи здатен бізнес відновити роботу і скільки часу для цього потрібно. Адже тимчасова втрата доходів і фактична неплатоспроможність – зовсім не одне й те саме.
Водночас для населення основними загрозами є втрата роботи, скорочення доходів, вимушене переселення та пошкодження житла.
Як банки стримують кредитні ризики
Тож тепер банки оцінюють не лише фінансові показники, а й здатність позичальників працювати за несприятливих обставин. Йдеться про розташування, залежність від електропостачання, наявність альтернативних логістичних маршрутів, фінансових резервів і можливості оперативно відновити діяльність.
Якщо ж бізнес постраждав від обстрілів, одним із варіантів підтримки може стати реструктуризація кредиту: зміна графіків погашення, відтермінування платежів або продовження строків кредитування. Ба більше, наприкінці літа НБУ дозволив фінустановам короткостроково реструктуризувати кредити бізнесу без оголошення дефолту – за наявності перспектив відновлення платоспроможності.
Додатковим механізмом захисту є страхування воєнних ризиків. Держпрограма передбачає компенсацію до 30 мільйонів гривень за пошкоджене або знищене майно підприємств у регіонах підвищеної небезпеки, а також часткове відшкодування страхових платежів – до 5 мільйонів гривень на рік.
Для підприємства це можливість швидше відновити пошкоджене обладнання чи виробничі приміщення, а для банку – додатковий чинник зниження ризиків. Тому розвиток доступного страхування воєнних ризиків безпосередньо пов'язаний із майбутнім кредитуванням української економіки,
– вважає фахівчиня.
Тож за умови збереження якості кредитування частка NPL наприкінці 2026 року становитиме 10 – 12%, а в першому кварталі 2027 року через воєнні ризики може коливатися в межах 10 – 13%, припустила Олена Єрмолова.