Федеральний уряд США частково зупинив роботу в ніч проти 1 жовтня 2025 року після провалу голосувань за фінансування бюджету на новий фіскальний рік. Станом на сьогодні так званий шатдаун уже побив усі попередні рекорди – понад 37 днів без повноцінного урядування.

Через зупинку фінансування виникли збої в роботі ключових державних відомств, сповільнився внутрішній туризм та авіаперевезення. Економісти попереджають, що втрати для ВВП США вже вимірюються мільярдами доларів і зростають щотижня. Та головна проблема криється не лише в цифрах – вона в самих політичних баталіях у Конгресі, через які робота багатьох галузей фактично поставлена на паузу.

24 Канал проаналізував причини та наслідки рекордного шатдауну, розібрався, навколо чого точаться головні суперечки між республіканцями та демократами, та оцінив, чи може ця криза вплинути на подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів. У цьому нам допоміг розібратися експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Іван Ус.

До теми Вперше в історії: шатдаун у США встановив невтішний рекорд

Основною точкою розлому між республіканцями та демократами цього року стала тема медичного страхування, а саме суперечка навколо продовження субсидій за програмою Affordable Care Act (ACA), більш відомою як Obamacare.

Фінансування цих субсидій завершується вже 31 грудня 2025 року, й демократи наполягають, щоб їх продовження було включено до нового бюджету. Республіканці ж вимагають ухвалити "чистий" бюджет, а питання охорони здоров'я винести на окремі дебати.


Все більше республіканців прагнуть прямого втручання Трампа для виршення проблеми шатдауну / Фото Getty Images

Проблема для республіканців полягає в тому, що навіть маючи контроль над обома палатами Конгресу, для ухвалення будь-якого закону потрібно 60 голосів у Сенаті, де республіканці мають всього 49 мандатів. Тобто без частини демократів жоден бюджетний документ не проходить.

І якщо раніше подібні конфлікти часто завершувалися тимчасовими домовленостями, то цього року політичний компроміс фактично заблокований, адже кожна сторона звинувачує іншу в шантажі. Республіканці стверджують, що демократи "грають" на соціальних програмах, а демократи відповідають, що опоненти хочуть позбавити малозабезпечених американців базового медичного захисту.

Іван Ус

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"

Я очікував, що після місцевих виборів шатдаун знімуть, але цього не сталося. Навіть попри завершення голосування, демократи не дали необхідних голосів у Сенаті, й процес залишається заблокованим. Це вже починає тиснути й на уряд, і на саме сприйняття політиків у США. Трамп та його оточення, без сумніву, використовуватимуть цю ситуацію, щоб звинуватити демократів у створенні штучних проблем для країни. Та водночас виборці, невдоволені Республіканською партією, теж чинять тиск. У результаті – це замкнене коло, в якому бюджет потрібен усім, але домовитися не може ніхто.


Гроші на фінансування програми з харчування "Snap" (продуктові талони) закінчилися, деякі штати беруть на себе ці витрати / Фото Getty Images

Тим часом економічна ціна для американського бюджету зростає ледь не щоденно. За попередніми оцінками, втрати реального ВВП США вже становитимуть від 7 до 14 мільярдів доларів, з яких близько 3 мільярдів вже не буде відновлено навіть після завершення політичної кризи. Населення ж відчуває шатдаун набагато швидше, ніж статистика.

До прикладу, у 40 найбільш завантажених аеропортах США скорочено рейси, тисячі працівників відправлені у вимушені відпустки, а туристичний сектор і сфера послуг фіксують перші збитки. Затримки у виплаті зарплат і недофінансування б'ють по державних контрактах і місцевих бюджетах, створюючи ефект доміно.

Іван Ус

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"

Дуже багато американців так чи інакше працюють на державу або залежать від державного бюджету. І коли їм кажуть, що зарплати виплачуватимуть не повністю або з затримками – це, безумовно, викликає роздратування. До того ж коли державні службовці не отримують гроші, вони просто не виконують свої функції. Це вже відчувається по всій країні, тому політики опиняються під зростаючим тиском, бо чим довше триває шатдаун, тим важче потім буде розгрібати накопичені проблеми.

Для виходу з ситуації у медіа та політичних колах Сполучених Штатів обговорюють кілька реалістичних сценаріїв:

  • Перший варіант – це тимчасова резолюція про фінансування (continuing resolution). Це обмежений у дії закон, який відновлює фінансування уряду на кілька тижнів або місяців без додаткових політичних вимог. Він фактично продовжує минулорічний бюджет, даючи сторонам час домовитись про новий. Його просуває республіканське керівництво Сенату, але демократи виступають проти, адже документ не вирішує питання продовження медичних субсидій, строк дії яких спливає наприкінці року.
  • Другий варіант вже більш компромісний. Йдеться про продовження дії субсидій по ACA на один рік, але в спрощеному форматі, зі зменшенням суми компенсації для середнього класу та переглядом умов для страхових компаній. Це дало б змогу скоротити вартість програми на десятки мільярдів доларів і задовольнити частину вимог республіканців, при цьому не скасовуючи допомогу повністю. Підтримку ідеї висловили кілька поміркованих сенаторів з обох партій, однак поки вона не має необхідної більшості.
  • Третій варіант передбачає вже широкий компроміс. Його суть – у поєднанні короткочасного відновлення роботи уряду з невеликими скороченнями витрат і частковими змінами у податковому кодексі. Для демократів це означало б збереження соціальних програм, а для республіканців – символічну "перемогу" у скороченні дефіциту бюджету. Саме цей варіант аналітики називають найімовірнішим, якщо шатдаун затягнеться ще на кілька тижнів.

Втім, станом на сьогодні жоден із варіантів не набрав достатньої підтримки. Опитування серед американців показують, що більшість громадян підтримують продовження дії медичних субсидій і вважають, що уряд має відновити роботу якомога швидше. Зрештою, шатдаун тягне за собою неминучі політичні втрати для обох таборів – питання лише в тому, кому виборці зарахують більшу частку провини.

Цьогорічні бюджетні баталії між республіканцями та демократами стали рекордними за тривалістю, адже нинішня зупинка уряду вже перевищила попередній 35-денний антирекорд 2018 – 2019 років. Тоді причиною був тиск Білого дому на Конгрес із вимогою профінансувати "стіну Трампа" на кордоні з Мексикою, та врешті жодна зі сторін не поступилася, і уряд відновив роботу без досягнення мети президента.

Цього разу можна спостерігати схожу логіку, коли конфлікт точиться не довкола технічних параметрів бюджету, а навколо виключно політичного символу. Якщо у 2018 – 2019 роках суперечки вперлися в питання міграції, то тепер – у скорочення бюджетних витрат, нової ідеї-фікс республіканців, і звісно ж коштом програми демократів з доступу до медицини. Це особливо чутлива тема на тлі інфляційного тиску на американські родини, для яких ці субсидії стали ключовою підтримкою.

Однак подібні бюджетні конфлікти для США не нові. Найближчий історичний аналог – шатдаун 1995 – 1996 років, коли президент-демократ Білл Клінтон і республіканська більшість у Палаті представників зійшлися в жорсткому протистоянні щодо масштабів федеральних витрат на соціальні програми. Республіканці вимагали різкого скорочення бюджетних видатків і плану збалансування бюджету, тоді як Білий дім відмовлявся урізати фінансування медичних та освітніх програм.

Уряд тоді був паралізований на 21 день, що також стало на той момент найдовшим шатдауном в історії. Громадська думка зрештою поклала відповідальність на Конгрес, а не на президента. Поточна ситуація віддзеркалює ті самі структурні проблеми, коли партія, що контролює Конгрес, не має достатньої більшості в Сенаті, а предмет суперечки виходить за межі сухих бюджетних підрахунків і перетворюється на боротьбу за ідеологічні принципи.

У результаті компроміс для кожної зі сторін стає політично дорожчим, ніж сам параліч держави.


Протестувальники поблизу Капітолію США вимагають припинити шатдаун, 2013 рік / Фото EPA

Ще один показовий приклад – це шатдаун 2013 року, який знову розгорівся довкола системи медичного страхування. Тоді республіканці вимагали обмежити або зупинити фінансування Affordable Care Act (Obamacare), а президент Барак Обама та демократи категорично відмовилися піти на поступки. Протистояння тривало 16 днів та за цей час понад 800 000 федеральних працівників були відправлені у вимушену відпустку, а економіка зазнала мільярдних збитків.

Минуло понад десять років і США знову зупинилися через ті самі медичні субсидії. Якщо у 2013-му республіканці намагалися заблокувати запуск Obamacare як "надмірне втручання держави" у приватний сектор охорони здоров'я та нав'язування обов'язкового страхування, то сьогодні вони прагнуть обмежити її вартість, звинувачуючи демократів у безконтрольному зростанні соціальних витрат.

Іван Ус

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"

У республіканському середовищі Обама вважається політиком із соціалістичним ухилом, тож будь-які ініціативи, пов'язані з його спадщиною, викликають відторгнення. Саме тому вони хочуть скорочувати фінансування таких програм, як Obamacare. Але це на додачу б'є по великій кількості громадян, адже йдеться про базове медичне забезпечення, важливе для країни. Та політичне несприйняття подібних витрат переважає, і саме через нього під ніж насамперед ідуть програми соціального характеру, які республіканці традиційно пов'язують із демократами.


Лідер демократичної меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс виступає під час пресконференції в Капітолії, 28 жовтня 2025 року / Фото AP

Сучасний шатдаун не просто повторює минулі сценарії, а швидше підкреслює глибоку політичну поляризацію в країні, де навіть базові функції держави зупиняються через нескінченні ідеологічні суперечки. І якщо у 1990-х або 2010-х подібні зупинки здавалися винятками, то після приходу Дональда Трампа шатдауни перетворилися на звичну частину американського політичного процесу. Парадоксально, що країна, яка задає світові стандарти стабільності та економічного зростання, дедалі частіше впирається об питання – куди саме витрачати зароблені гроші?

Однак, найважливіше питання – чи позначаться бюджетні негаразди у Сполучених Штатах на підтримці України та фінансуванні програм НАТО, де американський внесок традиційно залишається ключовим. Специфіка проблеми певним чином заспокоює, адже прямого та миттєвого "замороження" допомоги немає. Втім, якщо шатдаун затягнеться, це може потягнути за собою більші системні ризики.

Зверніть увагу! Представники української влади наголошують, що постачання зброї, яка вже перебуває "на конвеєрі" продовжиться без проблем, однак нові угоди, переговори та логістика частково опиняються під тінню невизначеності через кризу у Вашингтоні.

  • З одного боку, це пояснюється тим, що частина допомоги, зокрема через механізм USAI, вже включена у затверджені бюджетні частини ще до шатдауну, тому короткострокове припинення роботи уряду не означає автоматичного зупинення цих постачань.
  • На додачу продовжує працювати програма PURL, що дозволяє європейцям купувати американську зброю для України.

Натомість постраждати можуть дуже перспективні угоди між Україною та США, зокрема з продажу безпілотників. Водночас деякі контракти з оборонними підрядниками, перемовини за якими досі тривають, – наразі поставлені на паузу.

Іван Ус

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"

Треба розуміти, що Дональд Трамп і так фактично призупинив допомогу Україні. Він відкрито заявляв, що США не будуть нічого "дарувати", а продаватимуть зброю європейцям, які вже самі вирішуватимуть, куди її передати. Тому обсяги американських програм підтримки нині не такі великі, як раніше. Втім, навіть ці відносно невеликі програми важливі – не лише матеріально, а й ідеологічно. Вони демонструють, що Сполучені Штати продовжують стояти на боці України, і це відчуття підтримки теж має велике значення.


Обсяги підтримки України значно скоротилися без активної участі США, навіть попри постачання через НАТО та PURL / Джерело Keil Institute

Для НАТО та європейських союзників це також тривожний сигнал, адже коли внутрішня поляризація у Вашингтоні блокує бюджетні рішення, гнучкість американської зовнішньополітичної стратегії також скорочується.

Надмірна політизація теми "економії коштів" підштовхує до того, що США очікуватимуть від Європи ще більшого фінансового внеску на підтримку України, на додачу до збільшення фінансування НАТО та ініціативи PURL. Адже якщо республіканська більшість готова скорочувати навіть медичні програми для власних громадян, бажання фінансувати зовнішні альянси може опинитися під ще більшим тиском.

Іван Ус

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма"

Поки що, думаю, ідеологічно США не готові скорочувати витрати на НАТО чи оборонну співпрацю. Але якщо шатдаун триватиме й надалі, й виникне реальна потреба шукати додаткові кошти, то не можна виключати, що скорочення торкнеться й цього напряму. У Вашингтоні дедалі частіше говорять про необхідність перерозподілу ресурсів усередині країни, і це може зачепити навіть сферу оборонних витрат.

Для України це означає, що хоча найближчим часом катастрофи й не станеться, умови для подальшої співпраці постійно змінюються. Логістичні паузи, затримки платежів, можливі перенавантаження ланцюжків постачань, окремі проєкти, які мали б завершитись до зими – зможуть працювати на випередження.

Натомість майбутні контракти та проєкти з модернізації можуть опинитись під додатковим ризиком. За словами українських дипломатів, ситуація залишається "контрольованою", але виникає реальна потреба в розробці "Плану Б", на випадок якщо політичний застій у США затягнеться.

У результаті нинішній шатдаун – скоріше не просто збій у роботі американського уряду, а симптом глибшої проблеми всередині самої системи. США залишаються головним донором і гарантом західної безпеки, однак коли політична поляризація зупиняє весь бюджетний процес, під ударом опиняється не лише економіка самих Штатів, а й довіра та передбачуваність цього партнерства для союзників.

Для України та Європи це означає, що надій на стабільність у Вашингтоні все менше, отже потрібна гнучкість, власне посилення та розширення кола партнерів і потенційної співпраці в межах Європейського континенту.