Ормузька протока з'єднує Оманську та Перську затоки. Це стратегічно важливий напрям. Наразі судна ще мають можливість проходити нею. Також варто зазначити, що північне узбережжя Ормузької протоки належить Ірану, а от південне – ОАЕ, пояснює 24 Канал.

Читайте також Нафта стрімко дорожчає після ударів США по ядерних об'єктах Ірану: на скільки зросли ціни

Саме цим шляхом експортується третина від світового обсягу морської нафти та газу. Перевезення, зокрема, здійснюють й країни-члени ОПЕК, у тому числі:

  • Іран;
  • Ірак;
  • ОАЕ;
  • Кувейт;
  • Саудівська Аравія;
  • Катар.

Потрібно розуміти й те, що саме азійські економіки сильно залежні від цього водного шляху. Адже ним постачають сиру нафту та природний газ.

Згідно з даними EIA за 2024 рік:

  • 84% від сирої нафти, що пройшло через Ормузьку протоку призначалося саме для азійських ринків;
  • а от для зрідженого природного газу цей відсоток складає – 83% від загальної кількості.

Водночас за I квартал 2025 року постачання через Ормузьку протоку сягали:

  • найбільшим покупцем іранської нафти був Китай – 5,4 мільйона барелів на день;
  • Індія – 2,1 мільйона барелів;
  • Південна Корея – 1,7 мільйона барелів;
  • Європа – 500 тисяч барелів на день.
  • США – 400 тисяч барелів на день.

Де на карті знаходиться Ормузька протока і чому її можуть перекрити
Через Ормузьку протоку щоденно проходить майже п'ята частина світової нафти та вагома частина зрідженого газу. Іран неодноразово погрожував перекрити цей шлях. Однак цього ні разу не відбулося / Скриншот з The Guardian

Зверніть увагу! Парламент Ірану уже схвалив перекриття Ормузької протоки, повідомив Al Arabiya 22 червня. Проте, це не означає, що це рішення буде реалізовано. Річ у тім, що рішення про перекриття має ухвалити найвищий орган безпеки Ірану. Лише тоді воно буде виконано.

Як зазначає The Economist, закриття Ормузької протоки сильно вплине на рівень експорту, адже наразі цим шляхом здійснюються: 20% – рідкого природного газу та 30% світового морського експорту сирої нафти. Тож ціни на нафту можуть суттєво зрости.

Якщо Ормузька протока буде перекрита, діяти доведеться США та Китаю. Адже ці країни залежні від імпорту нафти цим шляхом. Відповідно, імовірно, що США та Китай відправлять свої військово-морські сили для розблокування цієї протоки.

Як зазначає Bloomberg, реальні обсяги нафти, які отримує КНР від Ірану підрахувати неможливо. Річ у тім, що через санкції США ці постачання частково здійснюються таємно – під "маскуванням" надходжень з інших країн, зокрема, Малайзії.

За даними The Guardian, Ормузька протока має надважливе значення і для США. Адже економіка цієї країни сильно залежна саме від нафтових потоків.

ранська нафта – ключове джерело поставок до Китаю. Потік складає 14% від загального імпорту Китаю за минулий рік

Іранська нафта – ключове джерело поставок до Китаю. Потік складає 14% від загального імпорту Китаю за минулий рік / скриншот інфографіки Bloomberg згідно з даними Kpler

Важливо! Станом на зараз, для захисту судноплавства, у цьому регіоні там дислокується п'ятий флот США, який базується в Бахрейні.

Якщо відбудеться повне перекриття Ормузької протоки, то, імовірно, Саудівська Аравія зможе "змістити" частину свого експорту на трубопровід "Схід-Захід". Станом на зараз, його потужність складає орієнтовно – 5 мільйонів барелів в день. Тобто, майже 50% від загального видобутку Королівства.

Водночас більшість експорту Іраку та увесь експорт таких країн як Оман, Катар та Кувейт не мають іншого шляху. Відповідно, ціни на Brent можуть злетіти. Імовірно, вони перевищать 100 доларів за барель.


Рух суден через Ормузьку протоку зараз. Аналітики Bloomberg зауважують, що Іран та його "маріонетки" можуть перешкоджати судноплавству у двох важливих вузьких місцях, які можуть вплинути на потоки нафти до Азії – Баб-ель-Мандеб між Червоним морем та Аденською затокою й Ормузькою протокою, та між Перською та Оманською затоками / Скриншот з Bloomberg

Важливо! Тільки через вірогідність, що Іран може перекрити Ормузьку протоку, ф'ючерси на нафту, за даними CNN, зросли на 10%. Також зауважимо, що якщо Іран розпочне бомбардування цих нафтовидобувних обʼєктів, нафта подорожчає до 120 доларів за барель.

У коментарі 24 Каналу кандидат політичних наук Тантелі Ратувухері зауважив, що нафта не буде дорожчати. Річ у тім, що Ірану просто невигідно перекривати Ормузьку протоку.

Тантелі Ратувухері

Експерт Центру глобалістики "Стратегія XXI"

Навіть у найгіршому випадку не передбачено жодних драматичних дій Ірану в Ормузькій протоці, і ця позиція обґрунтована небажанням Ірану завдати удару по своїх партнерах по Перській затоці та ОПЕК або спровокувати масштабне втручання західної коаліції на чолі зі США для захисту міжнародного комерційного водного шляху.

Попри те, що парламент Ірану схвалив перекриття протоки, керівництво країни демонструє готовність розв'язувати цю проблему іншим чином. Зокрема, для цього іранський уряд закликав світову спільноту вплинути на ситуацію і не допустити ескалацію.

Ратувухері каже, що початкова волатильність світових цін на нафту це була спекулятивна реакція на війну. Згодом ситуація змінилась.

Насправді ця "панікерська" реакція швидко розвіялася, коли стало зрозуміло, що Ізраїль та Іран справді ведуть розраховану й стратегічну гру, замість звичайного близькосхідного емоційного та імпульсивного поштовху,
– каже кандидат політичних наук.

Експерт Іван Ус у коментарі 24 Каналу зауважив, що на вартість нафти впливали заяви Ірану про можливість ударів по Саудівській Аравії та ОАЕ. Тобто, по великих нафтових державах.

Іван Ус

Кандидат економічних наук, головний консультант у Національному інституті стратегічних досліджень

Ці побоювання вплинули на зростання ціни у момент, коли Ізраїль атакував Іран вранці. Однак коли відповіді з боку Ірану не було, то зростання вартості зупинилося та почало "відкочуватися",

Ус додає, що конфлікт між Ізраїлем та Іраном спровокував зростання нафти в ціні до 78 доларів за барель. Згодом, ця вартість почала знижуватися.

Тим більше після цього ціна просіла знову і була вже на рівні 72,5 долара. Згодом вона стабілізувалась до позначки 74 долари. Тобто ми бачимо, що шаленого зростання не було, лише перша емоційна реакція на подію,
– каже Ус.

Нагадаємо! Після ізраїльських ударів нафта подешевшала до 75 доларів за барель. Тобто, ціна стала такою, якою була ще 1 квітня.