Чи можуть арештувати банківську картку через борги за комуналку: що варто знати українцям
Тривала несплата за комунальні послуги може мати для споживачів серйозні фінансові наслідки, зокрема арешт коштів на банківських рахунках. Однак для цього має бути дотримана передбачена законом процедура, а сам факт заборгованості ще не означає автоматичного блокування картки.
Чи можуть арештувати банківську картку через борги за комунальні послуги
Так, українське законодавство (Закон України "Про виконавче провадження") передбачає можливість арешту банківських рахунків через заборгованість за житлово-комунальні послуги. Водночас постачальник електроенергії, газу, води чи тепла не може самостійно заблокувати картку споживача лише через несплату рахунків.
Для примусового стягнення заборгованості кредитор повинен звернутися до суду та отримати відповідний виконавчий документ. Зокрема, якщо йдеться про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, справа може розглядатися в порядку наказного провадження. У такому разі суд може видати судовий наказ без проведення повноцінного судового засідання.
Зверніть увагу! Після отримання виконавчого документа стягувач може передати його на виконання державному або приватному виконавцю. Саме виконавець має повноваження застосовувати заходи примусового виконання, зокрема накладати арешт на кошти боржника.
Це передбачено Законом України "Про виконавче провадження". Зокрема, стаття 48 визначає, що стягнення за виконавчими документами насамперед може бути звернене на гроші боржника, зокрема ті, що зберігаються на банківських рахунках. А стаття 56 регулює порядок накладення арешту на майно та кошти.
Важливо, що арешт не обов'язково означає повне списання всіх грошей. Його мета – забезпечити виконання рішення про стягнення заборгованості. При цьому розмір арешту має враховувати суму стягнення, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та інші передбачені законом платежі.
Що робити, якщо картку вже арештували через комунальний борг
Якщо людина виявила, що її банківську картку заблокували, насамперед потрібно з'ясувати причину обмеження. Для цього варто звернутися до банку та попросити повідомити реквізити виконавчого провадження, на підставі якого наклали арешт.
Перевірити наявність заборгованості та відкритого виконавчого провадження також можна через Єдиний реєстр боржників або застосунок "Дія". Після цього необхідно звернутися до державного чи приватного виконавця, який виніс постанову про арешт коштів.
Водночас навіть після блокування рахунків боржник не обов'язково втрачає доступ до всіх грошей. Під час воєнного стану фізичні особи можуть користуватися одним визначеним поточним рахунком для видаткових операцій. Щомісячний ліміт становить дві мінімальні заробітні плати, встановлені на 1 січня відповідного року.
Для цього потрібно подати виконавцю заяву із зазначенням номера рахунку та назви банку. Після ухвалення відповідної постанови виконавцем банк дозволить проводити видаткові операції в межах установленого ліміту.
Важливо! Також закон передбачає виплати, на які не можна звертати стягнення. Зокрема, це допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога на лікування та поховання й окремі виплати у зв'язку з втратою годувальника. Якщо арешт наклали на такі кошти, боржник може надати виконавцю документи, які підтверджують їхнє цільове призначення.
Після повного погашення заборгованості, виконавчого збору та інших передбачених платежів арешт має бути знятий. Крім того, із 23 жовтня 2026 року запрацював механізм автоматизованого зняття арештів для відповідних виконавчих проваджень, сума стягнення за якими не перевищує 10 мінімальних зарплат. Після формування повідомлення про погашення боргу банк повинен зняти арешт не пізніше наступного дня після його отримання.
Окремо варто враховувати важливу зміну для мешканців територій, де тривають активні бойові дії або які є тимчасово окупованими. За новими положеннями законодавства під час воєнного стану знімаються арешти з майна та коштів боржників у провадженнях щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на таких територіях.
Нещодавно ми писали, що українські банки дедалі частіше призупиняють грошові перекази клієнтів через вимоги фінансового моніторингу. Під особливу увагу потрапляють нетипові транзакції, регулярні надходження від різних людей та операції з криптовалютою.