Україна може втратити 1,5 мільярда доларів від Світового банку: усе через одного чиновника
Джерело:
"Економічна правда"Очільник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку закликав президента України накласти вето на один із законів. Йдеться про закон, який вимагає прийняти Світовий банк.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов просить президента України Володимира Зеленського ветувати законопроєкт №5865 про Комісію цінних паперів та реформу ринку капіталів. Парламент підтримав цей законопроєкт 22 лютого 2024 року.
Варте уваги Скільки заробляє найбагатша людина світу за секунду, хвилину та день
Що не влаштовує Руслана Магомедова
Тепер законопроєкт має підписати український гарант. Проте Руслан Магомедов звернувся із зауваженнями щодо деяких положень документа. Серед них такі:
- Питання стосовно заробітних плат працівників комісії – у цьому випадку регулятор прагне отримати право самостійно затверджувати штатний розпис. Наразі це повноваження Кабміну, який закладає відповідні видатки до бюджету.
- Конфлікт інтересів – Магомедов закликає скасувати норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи просто займати там будь-яку посаду.
Реакція народних обранців та ризики для України
Ситуацію прокоментували народні депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк. Парламентарі, зокрема, вважають, що прохання про прибрання норми про конфлікт інтересів викликане тим, що це напряму стосується Магомедова та його посади.
Річ у тому, що голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у декларації за 2022 рік вказав, що у звітному періоді проживав з Євгенією Грищенко. Ця жінка обіймає посаду очільниці департаменту брокерського обслуговування клієнтів "Інвестиційний капітал Україна".
Отже, якщо Володимир Зеленський підпише вище згаданий законопроєкт, то виникнуть питання щодо відповідності Магомедова займаній посаді.Ярослав Железняк наголошує, що цей закон – це одна з вимог Світового банку до України у рамках програми DPL. Зокрема, Україна до 5 березня 2023 року нібито взяла на себе зобов'язання ввести в дію три закони:
- Про електронні аграрні розписки;
- Про корпоративне управління;
- Про ринок капіталу.
Це необхідно для отримання позики у розмірі 1,5 мільярда доларів США. Раніше Денис Шмигаль повідомляв, що ці кошти допоможуть профінансувати субсидії для внутрішньо переміщених осіб та пенсійні виплати .