Чи стануть депозити прибутковішими: вплив облікової ставки
Джерело:
НБУНапередодні НБУ різко збільшив облікову ставку до 25%. Зазвичай такий крок призводить до подорожчання кредитів та збільшення прибутковості депозитів.
Поки що звичайні українці не побачили суттєвих змін. Проте в НБУ запевняють, що вслід за обліковою ставкою поступово зростуть і ставки за депозитами, а вплив на кредитні ставки не буде критичним для позичальників.
Актуально Безпрецедентна можливість: як заробити на обвалі криптовалют
Вплив облікової ставки на депозити
В НБУ пояснюють, що банки самі будуть зацікавлені підвищувати депозитні ставки, щоб залучити більше грошової маси. Адже разом з обліковою ставкою для банків піднімуться ставки за депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування НБУ.
Дорожчі кредити рефінансування – стимул розпочати їх заміщення депозитами. Водночас зростає і конкуренція, що спонукатиме банки пропонувати дорожчі депозити вкладникам,
– зазначають в НБУ.
Що буде з кредитами
Водночас регулятор запевняє, що суттєво впливу на кредитну ставку – не буде:
- По-перше, банки самостійно визначають вартість кредитів, орієнтуючись на фактичну вартість фондування. А вона є суттєво нижчою, ніж облікова ставка – близько 4% річних у гривні. Цей відсоток може зрости в міру того, як банки піднімають депозитні ставки, але несуттєво.
- По-друге, держава намагається підтримати бізнес в умовах війни, фінансуючи програми, до прикладу "Дешеві кредити 5-7-9%". Для бізнес-клієнтів – ставки фіксовані. Щодо звичайних споживачів, то для них ставку визначає не облікова ставка, а співвідношення пропозиції та попиту, який наразі є досить обмеженим.
- По-третє, банки між собою конкурують за якісних позичальників. Це стримуватиме їх від значного підвищення кредитних ставок.
Внаслідок підвищення НБУ облікової ставки депозити в гривні стануть привабливішим інструментом заощаджень для громадян, а кредитування розвиватиметься й надалі, але з урахуванням реалій воєнного часу,
– резюмують в НБУ.
Нагадаємо, що НБУ 3 червня різко збільшив облікову ставку з 10% одразу до 25%. Цим рішення регулятор прагнув пожвавити інтерес до гривневих активів, знизити тиск на міжнародні резерви та стримати інфляцію, яка у травні вже сягнула 18% у річному вимірі.
Вас це може зацікавити – чому дефолт Росії не просто формальність: дивіться відео