Золоті прикраси – не найкраща інвестиція: що обрати замість них
Золото традиційно вважають захисним активом, однак купівля прикрас із дорогоцінного металу не завжди означає вигідне вкладення. Якщо мета – саме зберегти та примножити капітал, інвесторам варто звернути увагу на банківське золото.
Чому золоті прикраси – не найкращий варіант для інвестицій
Ювелірні вироби можуть зберігати значну частину вартості золота, однак їхня ціна складається не лише з вартості дорогоцінного металу, розповідає Investopedia. Покупець платить також за роботу майстра, дизайн, бренд, торгову націнку та інші витрати, які під час перепродажу не обов'язково вдасться повернути.
Саме тому прикраси варто розглядати передусім як предмет особистого користування, а не як класичний інвестиційний актив. За даними Investopedia, націнка на ювелірні вироби може бути значно вищою за вартість самого золота, а на вторинному ринку оцінка сильно залежить від стану, дизайну, походження та попиту на конкретну річ.
Є й інша проблема – ліквідність. Якщо власнику знадобляться гроші, продати прикрасу за ціною, близькою до тієї, яку було сплачено в магазині, може бути складно. Потенційний покупець або ювелір оцінюватиме насамперед вміст дорогоцінного металу, а витрати на виготовлення виробу можуть практично не враховуватися.
Крім того, золото саме по собі не генерує відсоткового доходу чи дивідендів. Його потенційна дохідність формується передусім за рахунок зміни ринкової ціни. Тому навіть правильний вибір форми золота не гарантує прибутку – котирування металу можуть як зростати, так і знижуватися.
Водночас прикраси мають одну важливу перевагу: їх можна одночасно носити та зберігати як матеріальну цінність. Тож купівля золотого ланцюжка чи каблучки може бути цілком виправданою, якщо головна мета – отримати річ для особистого користування, а не максимізувати інвестиційну віддачу.
Чому для інвестицій краще банківське золото
Якщо головна мета – саме інвестування в дорогоцінний метал, логічнішим вибором є стандартизовані форми банківського золота: зокрема золоті злитки або інвестиційні монети. У такому випадку інвестор значно безпосередніше отримує експозицію до ціни самого металу, а не до вартості роботи ювеліра чи конкретного дизайну.
В Україні банки можуть продавати клієнтам банківські метали з фізичною поставкою. НБУ надав банкам таке право з серпня 2022 року.
Ще один варіант – інвестиційні монети. Національний банк визначає їх як монети з дорогоцінних металів, призначені саме для інвестування та накопичення; золоті інвестиційні монети України мають пробу 999,9.
Важливо також розуміти різницю між ціною золота на ринку та ціною конкретного продукту. Золоті злитки й монети також можуть продаватися з премією до вартості металу, а під час зворотного продажу існуватиме різниця між ціною купівлі та ціною викупу. Тому перед операцією варто порівняти котирування кількох банків і звернути увагу не лише на ціну продажу, а й на умови зворотного викупу.
НБУ регулярно публікує облікову ціну банківських металів, а також дані щодо цін купівлі та продажу інвестиційних монет. Це дає змогу інвестору орієнтуватися на офіційні показники та порівнювати пропозиції.
Водночас фізичне золото потребує безпечного зберігання. Злиток або монету необхідно захищати від крадіжки чи пошкодження, а за значних сум можуть виникнути додаткові витрати на сейф, банківську комірку чи страхування.
Отже, якщо хочеться саме прикрасу – золота каблучка чи ланцюжок можуть бути хорошою покупкою. Але якщо завдання полягає в інвестуванні, доцільніше дивитися на банківське золото та інвестиційні монети, де вартість значно тісніше прив'язана до самого дорогоцінного металу.